На світлині - "Наланда", головний центр вивчення філософії Ваджраяни в період імперії Пала. Джерело - "Вікіпедія". Амстердам, 20 вересня 2023 року Під час короткого візиту до Нідерландів Орґʼєна Тобґʼяла Рінпоче запросили дати впродовж одного вечора вчення про традицію Ваджраяни, зокрема про те - якими є унікальні якості цього шляху? Який цей шлях має стосунок до інших буддійських колісниць? І для кого він призначений? Це відредагований транскрипт того, що він сказав тоді ввечері. Минулого багато років з тих пір, коли я востаннє був тут у центрі “Ріґпа” в Амстердамі, і я дуже щасливий повернутися. Мені сказали, що я маю говорити сьогодні про традицію Таємної Мантри, зокрема це мені сказали раніше. Мушу сказати, дещо дивно просити мене про це, але я спробую. Тим не менше, перш ніж слухати про Таємну Мантру, важливо, щоб ви спершу ознайомилися з основою - загальними буддійськими вченнями. Якщо ви не маєте такої основи, слухання вчення про погляд, медитацію та поведінку Ваджраяни лиш призведе до дивних результатів. Через це деякі люди стають доволі дивними. Як сказав Лама Міпам: Вашим великим співчуттям ви обійняли цей бурхливий і звироднілий світ І здійснили пʼятсот могутніх прагнень. Ви мов величний білий лотос; той, хто почув ваше імʼя, ніколи не повернеться в самсару. Найспівчутливіший учителю, я віддаю вам шану! [1] Отже, це основа. Коментар на ці слова може вийти дуже обʼємистий, але ми не маємо зараз часу на це. Якщо коротко, заради всіх чутливих істот, які живуть у ці турбулентні часи пʼятьох занепадів, наш учитель, Будда, першим породив прагнення досягнути дорогоцінного ума просвітлення й упродовж трьох незліченних еонів накопичував заслугу й мудрість, усунувши всі потьмарення та досягнувши повного та досконалого стану будди біля Ваджрового Трону. Час, у якому ми зараз живемо, має назву “Вік веремій” або “Калі Юґа”, час пʼятьох занепадів [2]. Про це говорять не тільки буддисти, але також і індуїсти, хоч …

Кушінаґар, Індія, 4 січня 2020 року Учення, яке ви можете прочитати нижче, давалося під час паломництва до святих буддійських місць у Індії тоді, коли група дісталася Кушінаґара, місця Буддової парінірвани. Натхненний величезним значенням цього місця, Орґʼєн Тобґʼял Рінпоче відкинув звичну для нього стриманість і відкрито заговорив про вчення Дзоґчен, зокрема про стан остаточного плоду, якого можливо досягнути, слідуючи дуже особливим шляхом. Цього дня в ході нашого паломництва я б хотів поговорити про дещо особливо глибоке. Ми, нінґмапи, які слідують Ваджраяні, котра бере плід у якості шляху (що включає в себе три внутрішні тантри - Магайоґу, Ануйоґу й Атійоґу), вважаємо, що Атійоґа є вершиною всіх поглядів, найвищою точкою всіх девʼятьох ян, сутністю всіх сутр і тантр. Відповідно до Атійоґи, “будда” це не щось інше, як основний простір, який вільний від концептуальних витворів, порожня сутність споконвічної чистоти. Це будда дгармакая. Із трьох кай - дгармакаї, самбгоґакаї й нірманакаї - дгармакая найсвященніша, яка є базою для двох інших. Те, що ми називаємо “буддою дгармакаєю”, постійно існуюче, всепроникаюче та спонтанно присутнє в потоках свідомості всіх чутливих істот; концепції про народження та смерть не застосовуються до неї. У чистій сфері Аканіштги, буддова дгармакая випромінює величні прояви самбгоґакаї, які є втіленням тіла, мови, якостей та активностей суґат десяти напрямків та чотирьох часів. Вони проявляються в четвертому часі великої рівності через пʼять досконалостей; за своєю суттю, вони знаходяться за межами прояву та щезання, адже вони є вічною та спонтанно присутньою глибинною природою. Дгармакая проявляє самбгоґакаю, яка, у свою чергу, проявляє нірманакаю заради істот, які живуть у шістьох сферах існування. Ці нірманкаї проявляються по-різному, щоб істоти шістьох класів мали змогу взаємодіяти з ними, залежно від їх особливого складу ума та схильностей. Нірманакаї це ніщо інше, як ось це: прояв умів чутливих істот. Насправді, прояви самбгоґакаї є нічим іншим, як дгармакаєю, і подібним чином нірманакаї є винятково самбгоґакаями й …

Лераб Лінґ, 29 липня 2015 року У цьому вченні, яке Орґʼєн Тобґʼял Рінпоче дав на початку третьої інтенсивної групової практики Пеми Кандро в Лераб Лінзі, він пояснює, як намагнічувальна активність поєднується з буддійським шляхом, а також висвітлює її основні принцими, і як її практикувати. Він наголосив на тому, що важливо підтримувати погляд взаємозалежності й мотивацію бодгічітти, щоб практика була ефективною. Якось його спитали: “Рінпоче, чи слід мені виконувати Курукуллу, щоб одержати роботу?” Рінпоче відказав із притаманною йому приземляючою прямотою: “Ні, Курукулла вам потрібна, аби одержати просвітлення. А щоб зʼявилася робота - працевлаштовуйтеся”. Намагнічувальні активності - контекст Сутність Дгарми має два аспекти - широкого підходу причинної колісниці характеристик, або підходу сутри, а також глибокого підходу колісниці результату таємної мантри, яка послуговується плодом у якості шляху. Особлива риса таємної мантри Ваджраяни полягає в тому, щоб уявляти тіло як божество, начитувати вголос мантру, при цому спочиваючи умом у медитації самадгі. Це корінь підходу Ваджраяни. Це короткий виклад, однак його значення дуже широке. По-перше, коли ми сказали, що медитуємо на наше тіло, як на божество, під “божеством” розуміємо всіх божеств чотирьох рівнів тантри, які є божествами, що зʼявилися в цьому світі, і їх є безліч; а також усіх божеств, які не проявилися й не зазначені в тантрах. Усі божества, на які ми можемо медитувати, включені в ці дві категорії. Побідно до цього, мова як мантра відповідає “невичерпному колесові-орнаменту просвітленої мови” всіх будд, яка проявляється природнім чином задля користі живих істот, котрі можуть бути вгамовані за допомогою надзвичайно широкого масиву різних мантр. З точки зору практики для ума, ми говорили, що ум має спочивати в самадгі. Оскільки в умі виникає думок стільки, що їх кількість неможливо виміряти, самадгі, які є антидотами від цих незліченних думок, теж існує без ліку. Тому ми говоримо, що Будда, маючи велике співчуття, застосовує умілі засоби. Вам також слід знати, що …

“Дгарма Маті”, Берлін, 28 вересня 2023 року Наприкінці перебування в “Дгарма Маті”, у Берліні, ОТ Рінпоче поділився цією порадою щодо практики, якою він надихнувся в ході попереднього візиту до вишуканого універмагу KaDeWe в центрі міста. ОТ Рінпоче згадав дещо з того, що Дзонґсар Кʼєнце Чокʼї Лодро написав у своєму щоденнику про період, коли він начитував молитву офіри цоґу, обходячи Золотий Храм в Амрітсарі, який був однією з його багатьох зупинок під час паломництва в Індії. Я відмітив дещо, коли читав особистий щоденник Дзонґсара Кʼєнце Чокʼї Лодро. У 1958 році він вирушив у паломництво по Індії й відвідував багато святих місць. Якось він відправився до Амрістару, до якого було дуже важко дістатися, адже дорога була надто вузькою. Тим не менше, він відвідав Золотий Храм та інші місця поблизу. Там є доріжка для обходу навколо Золотого Храму, який він обійшов багато разів. Поруч із доріжкою розташовувалися в ряди крамниці, які продавали різні красиво розставлені смаколики: ладу (індійські солодощі), роті (хліб), бісквіти, фрукти тощо. Він писав: “Коли я проходив повз крамниці, я починав читати “Тсокдзе дьойон” [Tsokdzé döyön, коротка офіра цоґу Джіґме Лінґпи], розглядаючи все, що я бачу, як офіру цоґу, і проводив цілий день, офіруючи цоґ”. Він додав у своєму журналі: “Це була справді добра практика”. Іншого дня ми відвідали фуд хол того модного універмагу під назвою KaDeWe. Ви можете робити те саме, коли знаходитеся там - коли ходите, начитуйте коротку офіру цоґу й уявляйте, що все, що ви бачите, це офіра. Я думаю, ви можете так робити. Здається, ніхто раніше не зазначав про такий спосіб практики, але Джамʼянґ Кєнце Чокʼї Лодро написав про це в своєму щоденнику. Вам не обовʼязково потрібно читати текст, що ви постаєте божеством, аби уявляти себе божеством. Нам і так слід постійно бачити себе як божество. У молитві “Тсокдзе дьойон” не зазначено про якесь одне божество. Сюди …

Дзоґчен Беара, 1 вересня 2010 року Нещодавно Дзонґсар Кʼєнце Рінпоче та Орґʼєн Тобґʼял Рінпоче попрохали якомога більшу кількість практиків робити офіру суру з метою відплати кармічних боргів, адже вони є важливою причиною поширення ковіду; і це вселяє тривогу у Індії та інших частинах світу. У 2010 році Орґʼєн Тобґʼял Рінпоче в дуже простій формі пояснив, як виконувати офіру суру, і ця офіра не є складною практикою. Його вчення базується на чоклінґівському тексті офіри суру, який ви можете знайти тут. Він дав це вчення, коли відвідував Дзоґчен Беару, щоб допомогти збудувати новий вівтар захисників. Під час візиту він радив офірувати сур для всіх людей, які померли в минулому в регіоні в ході великого голоду. Ми також додали відео, на якому Рінпоче демонструє мудри, про які він говорить. Люди потребують обох ніг, щоб ходити, і нам слід накопичувати і заслугу, і мудрість, щоб розвинути якості просвітленої істоти. Чисельні методи завершення двох накопичень можна знайти в сутрах і тантрах. І, згідно з тантрою, самая сімейства Ратна - одного з пʼяти сімейств будд - це практика щедрості. Офіра суру це тантричний метод практики щедрості. Є два різновиди суру, білий та червоний. Я поясню ці практики дуже коротко, і почну з білого суру. І. Білий сур Чотири види гостей: ті, кому здійснюється офіра Я почну з пояснення, кому здійснюється офіра суру. Зрештою, як ви можете пропонувати їжу, коли не розумієте, хто ці істоти? Практикуючи сур, ми здійснюємо офіри чотирьом видам гостей. Перший вид гостей, які звуться “гості, запрошені з поваги - Три Дорогоцінності”, не мешкають у трьох сферах самсарного існування, бо вони досягли спокою нірвани. У вченнях сутри їх називають буддами й бодгісатвами, а у вченнях тантри це три корені - лама, ідам та дакіні. Коли ми кажемо “будди”, на думку зазвичай спадає статуя Будди Шакʼямуні, однак ідеться не про це. Практикуючи сур, ми запрошуємо …

триває реєстрація на новий дворічний навчальний курс з україномовним супроводом

Гайді Копл розглядає, як практика візуалізації в Ваджраяні, якщо її застосовувати правильно, допомагає нам виявити порожнечу в нинішньому моменті. “Голова Зеленої Тари”, ілюстрація Мукті Сінґга Тапи, Mahakala Fine Arts Коли Речунґпа, учень видатного тибетського йоґіна Міларепи, повертався додому з навчань у Індії, учитель вийшов, щоб зустріти його. У дорозі почало дощити, і Речунґпа через вітер і туман втратив свого ґуру з поля зору. Він чув спів свого майстра крізь зливу, однак не міг його бачити. Коли Речунґпа, нарешті, розгледів Міларепу, той ховався від дощу всередині рогу яка й при цьому співав і сміявся. Це діяння виглядало так само дивовижно, як і те, що Міларепа помістився всередині рогу й ані зменшив своє тіло, ні збільшив ріг, і це насправді вразило Речунґпу. Нас теж у цій історії збиває з пантелику не чаклунство, адже схожі речі описують у багатьох історіях, а логічний дисонанс цього. Нам не під силу намалювати в себе в умі таку картину. Ми можемо знову й знову намагатися уявити її, однак це ламає межі наших концептуальних рамок. Ґендун Чопел, монах та вчений, який жив на початку двадцятого століття, дотримувався думки, що це не Міларепа бавився з реальністю. Скоріше, як він говорив, це ми, збентежені люди, справжні чаклуни. Будда навчав, що Всесвіт та ті, хто в ньому живуть – вони мов з’яви уві сні. Якщо це правда, тоді звичне уреальнення нашого кожномоментного досвіду – це вже неабияке досягнення. Усе, що ми переживаємо – нереальне; це не більше, ніж марення, воно таке ж плинне й несуттєве, як віддзеркалення місяця на поверхні води. Утім, ми робимо це реальним, раз у раз трансформуючи витворені явища на матеріальну реальність. Кидаючи виклик законам того, що ми сприймаємо як “реальний світ”, Міларепа показував справжню природу реальності. “Практики уявлення деконструюють наші жорсткі концепції про те, що можливе, а що ні”. Сутри й тантри повняться такими загадками, наприклад, про …

10-денний семінар і майстер-клас у Ґомде Данія, очно та онлайн