Новини

Відеокурс “Осяйне сонце, стадії практики бодгісаттвачар’я-аватари”

Цього літа з благословення Чок’ї Ньїми Рінпоче до нас приїздив Кхенпо Карма Ґ’юрме із монастиря Ка-Ньїнґ Шедруб Лінґ (Катманду). Кхенпо у стилі класичної буддійської монастирської освіти виклав коментар до твору Дза Патрула Рінпоче про послідовні стадії практики бодгісаттви. Відеоматеріали цього семінару склали окремий відеокурс, який ми сьогодні пропонуємо вашій увазі.
chokyi nyima rinpoche

День народження Чок’ї Н’їми Рінпоче

Завтра, 4 вересня, день народження нашого любого вчителя, Чок'ї Н'їми Рінпоче. Із цього приводу увечері в ботанічному саду біля буддійської ступи буде святкова практика Будди Шак'ямуні та марме монлам - офіра світильників для довгого життя Рінпоче.

Події

Немає доступних дат

Статті

Любляча доброта та співчуття в традиції Дзоґчен

"Любляча доброта та співчуття в традиції Дзоґчен" ~ із настанов Цокні Рінпоче Будь ласка, слухайте вчення з альтруїстичною свідомістю бодгічітти: наміром досягти повного просвітлення задля блага всіх чутливих істот. Зараз ми знаходимося на стадії шляху. Є два аспекти шляху: абсолютна бодгічітта та відносна бодгічітта. У рамках відносної бодгічітти розрізняють два аспекти бодгічітти наміру й бодгічітти дії. Зараз ми вивчатимемо бодгічітту наміру. Стосовно цього можна виділити так звані чотири незмірні: незмірну любов, незмірне співчуття, незмірну радість і незмірну рівність. Ми розпочнемо з любові або люблячої доброти. У цьому контексті ми говоримо про сутність любові, функцію любові та незмірність любові чи безмежність любові. У чому суть любові? Суть любові це такий вид прагнення чи побажання, щоб ми самі та всі інші знайшли щастя та причини для щастя. Однак якщо в нас немає радості чи благополуччя, ми не зможемо пережити досвід любові, і без цього не може бути дії чи функції любові. Окрім того, наша любов не буде безмежною. Тому слід почати з переживання благополуччя. Ми маємо почуватися благополучними або щасливими. Ми маємо переживати цей стан в наших тілах, у наших свідомостях та нашому сприйнятті. Коли ми наближаємося до буддової природи, з’являється те відчуття благополуччя, природного щастя, яке не залежить та не спричиняється певним об’єктом. Воно не залежить від причин чи умов. Це не якийсь різновид інтоксикації. Це лиш дуже просте відчуття благополуччя. Коли ми ідентифікуємо цей стан після того, як переживемо його, ми можемо бажати досягнення такого щастя для нас самих, а також для всіх інших істот. Щоб переживати основну любов, основну люблячу доброту, нам слід уникати того, що стає цьому на заваді, а також набути тих якостей, які можуть її посилити. Зашкодити її зростанню можуть обставини, пов’язані з почуттями та відчуттями. У рамках буддизму ми говоримо про п’ять сукупностей чи скандг. Це сукупності форми, відчуттів чи почуттів, уявлень, імпульсів та, нарешті, …

Хто такий внутрішній ґуру?

Томас Доктор: Хто такий внутрішній ґуру? Як це стосується інтуїції? Чок’ї Н’їма Рінпоче: Спершу слід зрозуміти значення слова ґуру. Хто такий ґуру? Про ґуру можна багато говорити, слово походить із санскритської термінології. Якщо буквально перекласти термін ґуру, він означає “тяжкий”. Але чому тяжкий, у якому сенсі? У тому, що якості мудрості та співчуття й сили повністю проявлені. Ідеться про вагу цих якостей. Далі ми можемо говорити про зовнішнього майстра, зовнішнього ґуру та внутрішнього ґуру. І коли ми говоримо про зовнішнього ґуру, якщо є людина, котра має якості мудрості, співчуття та просвітлені якості, людина, у якій проявлені ці якості, ця людина, яку ми вважаємо кимось відділеним від нас самих, називається зовнішнім ґуру. Ця людина - це зовнішній ґуру, а також якості, які має ця людина - це теж зовнішній ґуру. Так само ми можемо сказати, що вчення, коментарі про шлях до набуття якостей мудрості, співчуття та сили в тому вигляді, як вони викладені в відомих ученнях Будди, у текстах, у записаних словах, а також у коментарях до цих слів, це також ґуру, різновид ґуру. Його можна назвати зовнішнім ґуру, тим, хто проявився в формі слів Переможців. Але коли хтось розпізнає в собі потенціал для досягнення цих якостей у їх досконалості - мудрості, співчуття та сили - і коли він також повністю проявив ці якості в собі, тоді він зустрічається з внутрішнім ламою, із абсолютним, природним ламою. Коли це трапляється, коли це розпізнавання природних якостей, мудрості, співчуття та сили, а також їх прояв, який має потенціал для того, щоб стати повністю досконалим, це час для того, щоб наживо зустрітися зі справжнім ґуру.” Оригінальне відео, на якому мовить Рінпоче, можна подивитися тут: https://www.youtube.com/watch?v=ggoYG4kXlj4  

Відречення

Поки ми вперто віримо в “себе”, нас повністю переповнюють усі види емоцій. Знову й знову таке вірування веде нас до падіння. Ми міцно прив’язані до себе та до тих, кого з собою ототожнюємо; і поряд із такою прив’язаністю крокує її темний приятель - тонка огида до того, що ми вважаємо “не нами” та “не нашим”. Ми також відносимо об’єкти, якими володіємо, до таких, що належать “нам”. Вони “наші”. Таке поширене узагальнення обтяжене емоціями. Якщо ми спинимося й поглянемо на цю ідею, то зрозуміємо, що нам не належить насправді нічого. Коли ми відчалимо з цього світу, усе, що нам відоме, доведеться лишити позаду. Ми навіть не візьмемо з собою це тіло, яким рік у рік так старанно дорожили. Так що ж нам насправді належить, і де цей удаваний власник, це зніжене “я”, задля якого ми сперечаємося, жадаємо, нудьгуємо, насолоджуємося тощо? Допоки повністю не розчиняться ці хибні ідеї про те, що є частиною нашого досвіду, нам слід прийняти, що ми досі вкутані глибокою оманою. Наразі усвідомити нашу оману - це дуже важливий крок, але спинитися лише на цьому недостатньо. Немає більшої дурості, аніж прожити все життя зі знанням того, що ви живете в омані, і нічого з цим не робити. Потім, коли вже пізно чимось зарадити, ми раптом спохвачуємося на смертному одрі й думаємо: “Яким же я був непроглядним дурнем! Я змарнував таку коштовну можливість!” Тієї миті нам лишиться тільки відчайдушно бити себе в груди. Чи впродовж усього нашого буття існувала більш руйнівна ідея, аніж ця? Щоб упевнитися, що цього ніколи з нами не трапиться, нам натомість слід прийняти це послання близько до серця. Немає різниці, наскільки привабливими нам здаються об’єкти відчуттів, адже вони неспроможні обдарувати нас тривалим щастям. Це розуміння, коли воно починає просочуватися в нас, називають “відреченням”. Уривок із книги “Кілька слів поради від самого серця” Чок’ї Н’їми Рінпоче. Із …