Новини

буддійська практика в україні

Розклад практик української спільноти «Ранґджунґ Єше» на квітень 2019 р.

Дорогі друзі! З радістю анонсуємо розклад практик київського центру на квітень 2019 р.   5 квітня, п’ятниця, 19.00-21.00 - Практика Ваджрасатви. Ведуча – Ірина Шкурко. Місце проведення: Київ, вул. Ярославська, 56А, бізнес-центр «Каньон», 3 поверх, «Ритми Життя»   6 квітня, субота, 12.30-14.00 - Медитація Віпашьяна. Ведучий – Руслан Чугунов. Місце проведення: Київ, вул. Ярославська, 56А, бізнес-центр «Каньон», 3 поверх, «Ритми Життя»   13-14 квітня, субота-неділя, 8.00-21.00 - Ритрит вихідного дня з Ваджракілаї. Ведучий – Сергій Зінов’єв. Місце проведення: Київ, вул. Тимірязєвська, 1, ботанічний сад НАН України, адміністративний корпус, 3-й поверх Детальніше: https://www.facebook.com/events/1224109717739463/   20 квітня, субота, 16.30-19.00 - Дгармастрім з Пхакчоком Рінпоче. Ведучий – Андрій Глушко. Місце проведення: Київ, Бехтєревський пров., 6, центр «Новый век»   27 квітня, субота, 12.00-14.00 - Курукуллє.  Коротка щоденна практика Пеми Кхандро – «Лотосової Дакіні», згідно з термою Чокг’юра Лінгпи. Ведучий – Олександр Савицький. Місце проведення: Київ, вул. Ярославська, 56А, бізнес-центр «Каньон», 3 поверх, «Ритми Життя»   Організатор:  050 441 47 03, Ірина Слідкуйте за анонсами. До зустрічі!

Про важливість практики Ґуру Рінпоче

Друзі, за посиланням ви знайдете цікаву та дуже корисну статтю Пакчока Рінпоче щодо практики Ґуру Рінпоче та накопичення заслуг. Радимо обов'язково ознайомитися з цією інформацією! https://samyeinstitute.org/guru-rinpoche-day/benefits-of-the-tenth-day-of-the-lunar-month/  
буддийские практики в киеве

Розклад практик Рангджунг Єше Україна в Києві в березні 2019

Дорогі друзі! З радістю анонсуємо розклад практик київського центру на березень 2019 р. Якщо ви хочете дізнатися більше про буддійські практики, але не знаєте, з чого почати, приходьте до нас!   Місце проведення практик: Київ, вул. Ярославська, 56А, бізнес-центр «Каньон», 3 поверх, «Ритми Життя»   9 березня, субота, 12.30-14.30 Садгана Ваджракілаї «Санґтік Пурба» на зовнішньому, внутрішньому та таємному рівнях. Виконання практики українською мовою. Ведучий – Олександр Савицький.   16 березня, субота, 15.30-17.30 Cкорочена щоденна практика Падмасамбгави на зовнішньому, внутрішньому та таємному рівнях. Ведучий – Олександр Савицький. Увага! Інша адреса! Бехтєревський пров., 6, центр «Новый век».   21 березня, четвер, 19.00-21.00 Медитація Будди Шак’ямуні. Ведуча – Іра Шкурко.   23 березня, субота, 16.30-18.00 Дгармастрім з Пхакчоком Рінпоче. Ведучий – Андрій Глушко.   23 березня, субота, 18.00-19.30 Курукуллє.  Коротка щоденна практика Пеми Кхандро – «Лотосової Дакіні», згідно з термою Чокг’юра Лінгпи. Розбір на зовнішньому, внутрішньому та таємному рівнях. Ведучий – Олександр Савицький.   30 березня, субота, 18.00-20.00 Курукуллє.  Коротка щоденна практика Пеми Кхандро – «Лотосової Дакіні», згідно з термою Чокг’юра Лінгпи. Ведучий – Олександр Савицький.   Організатор:  050 441 47 03, Іра До зустрічі!

Події

Ритрит вихідного дня з Ваджракілаї

Ритрит вихідного дня з Ваджракілаї

20-21 квітня Харків
вул. Кооперативна, 13/2

18-19 травня Львів
вул. Володимира Винниченка 30, 2-й поверх

25-26 травня Київ вул. Тимірязєвська, 1
ботанічний сад НАН України, адміністративний корпус, актовий зал, 3-й поверх

Більше інформації

Чок’ї Ньїма Рінпоче Київ. 3-6 червня Посвята Ваджракілаї та Вчення Дгарми

Чок’ї Ньїма Рінпоче Київ. 3-6 червня Посвята Ваджракілаї та Вчення Дгарми

Розклад
3 червня
10:00 – 12:00 посвята Ваджракілаї “Санґтік Пурба”
4, 5, 6 червня
10:00 – 13:00 Чок’ї Ньїма Рінпоче, вчення
17:00 – 19:00 Лама Тензін, вчення

Більше інформації

Чокьи Ньима Ринпоче Киев. 3-6 июня. Посвящение Ваджракилаи и Учение Дхармы

Чокьи Ньима Ринпоче Киев. 3-6 июня. Посвящение Ваджракилаи и Учение Дхармы

Расписание
3 июня
10.00-12.00 посвящение Ваджракилаи “Сангтик Пурба”
4, 5, 6 июня
10.00- 13.00 Чокьи Ньима Ринпоче, учение
17.00 – 19.00 Лама Тензин, учение

Більше інформації

Статті

Орґ’єн Тобґ’ял Рінпоче про практику Ваджракілаї

  Здебільшого сідги і в Індії, і в Тибеті досягали повної реалізації за допомогою практики Кілаї. У описі, у якому йдеться про посвяту на цю практику, пояснено так. Мирні форми - це Ваджрасатва, Ваджрапані й Ваджравідарана. Гнівні форми це Ваджрапані (також); інша форма Ваджрабгіри, відповідно до нових шкіл; а також Ваджракілая. Ці різні божества по суті тотожні. Вони по-різному виглядають, але за своєю суттю однакові. Коли Падмасамбгава практикував Янґдака Геруку в печері Асура в Янґлешо й майже здобув найвищі сідги Магамудри, мари чинили багато перешкод. Щоб їх усунути, він розгорнув мандалу Ваджракілаї й одержав найвищі досягнення. Пізніше він зв'язав обітницею всіх духів Тибету, теж за допомогою практики Ваджракілаї. Великий пандіта Вімаламітра також був реалізованим майстром практики Кілаї. Одного разу, коли треба було усунути значну перешкоду, він підняв та спрямував свою пурбу й змінив течію річки Ґанґа. Пізніше, коли Падмасамбгава відкрив мандалу й дав передачу та настанови й таке інше своїм близьким учням у Тибеті, Єше Цоґ'ял одержала особливу передачу, практикувала Ваджракілаю як основного ідама й досягла реалізації. Якось вона спрямувала свою пурбу на ворону, і та впала на землю. Джам'ян Кх'єнце Ванґпо особисто виконував близько п'ятдесяти п'яти видів практики Ваджракілаї. Його учень Шечен Ґ'ялцаб Пема Намґ'ял теж був майстром практики Кілаї. І його учень, усевідаючий Таші Палджор, Ділґо Кх'єнце Рінпоче, теж одержав практику Кілаї з традиції Чованґ, яку він використовував як позачергового особистого ідама. Він також виконував повну рецитацію відповідно до сімох різних традицій Кілаї, зокрема "Забдун Пурба", "Нянґлу Пурба" та "Ньєг-ґ'ю Пурбу". Уривок від Орґ'єна Тобґ'яла Рінпоче із книги "Потужне перетворення"

Тулку Урґ’єн Рінпоче про подорож із довма своїми синами – Чок’ї Ньїмою та Чоклінґом Рінпоче

Мої двоє молодих синів були в непокірному віці, тому я обв'язав мотузкою їхні талії та тримав їх на прив'язі, як собак. Люди сміялися, однак іншого вибору не було. Дехто скаржився: "Який злий чоловік, ставиться до своїх бідних діточок, як до тварин!" Чоклінґ був особливо нахабним і завжди шукав халепу. Звісно, що якби не та мотузка, ми би втратили його в хаосі однієї з тих плутаних доріг. Нам доводилося відтягувати його назад мотузкою кілька разів. Якось, щоб посвятити великий молитовний барабан, ми підійшли до місця, яке знаходиться за день хотьби до тибетського кордону, який тепер охороняли китайські солдати. Дехто з тибетців, яких ми зустрічали, казали, що нам ліпше туди не йти, адже це занадто близько до кордону - вони запитали нас, навіщо ми хочемо повернутися назад, коли ми тільки-но втекли. Але ми все одно пішли. Ми дивилися через долину і могли бачити нашу втрачену батьківщину. Оскільки в нас і так було багато чого нести, й нам сказали, що по дорозі можна купити рису, ми не брали з собою рис взагалі. Тим не менше, ми були збентежені, адже з'ясувалося, що в полишеному регіоні між Непалом та Нубрі не було багато їжі. У юному віці Чок'ї Ньїма їв тільки тоді, коли їжа була належним чином приготована й смачна, однак Чоклінг був значно менш прискіпливим - коли на столі стояла їжа, він її їв. Якось ми прибули пізно ввечері в село, коли всі крамниці вже були зачинені; і того вечора хтось приготував на вечерю великі грудки підсмаженого пшоняного борошна, які мали характерний коричневий колір. Чок'ї Ньїма глянув на це й промовив: "Це фекалії! Я не їстиму фекалії! У жодному разі! Як люди можуть тут жити й щодня харчуватися фекаліями? І не намагайтеся більше ніколи нагодувати мене фекаліями!" Він з'їв тільки трохи сухого м'яса. Я мушу визнати, що не треба було мати багату уяву, аби …

Тулку Урґ’єн Рінпоче розповідає про навчання своїх синів, Чок’ї Ньіми та Чоклінґа Рінпоче, у школі

  У маєтності Баньяка я почав робити трирічний ритрит. Поки я був у ритриті, мої сини Чок'ї Ньїма й Чоклінґ училися читати. Поруч знаходилася сільська школа, і Баньяк наполіг, щоб вони туди вступили. Через декілька днів Чок'ї Ньїма повернувся нажаханий додому. "Та школа непотрібна", - поскаржився він. "Старші діти показують молодшим, як ловити птахів і вбивати їх. По обіді, за школою, вони деруть пір'я, смажать тільця на маленькому вогні та їдять мертвих пташок. Як я можу перебувати в такому місці? Я не збираюся ніколи туди повертатися!" "Ну то й що?" - молодший Чоклінґ здавався незворушним. Тим не менше, йому вдалося протриматися тільки на пару днів довше. Зі свого боку, Чоклінґа неможливо було виховувати. Коли він не слухався, я був змушений звішувати його з вікна, тримати за кісточки й погрожувати, що скину, якщо він не почне поводитися, як слід. Але навіть у позі догори дриґом він усе одно демонстрував непокору. Ну і, звісно, невдовзі він виповз із того самого вікна, намагаючися вхопитись за гілку, і випав. Його приятель убіг усередину й волав, що Лунґток - так звали в той час Чоклінґа - випав із вікна. Усе для нього дивом обійшлося лише вивихом кісточки. І хоч на його очі навернулися сльози, він хоробро заявив, що нічого не сталося. Обоє хлопці були дуже різні. Налякування подіяло на Чок'ї Ньїму: усе стало навіть гірше; схоже було, що він гарантовано ніколи не слухатиметься. Невдовзі я збагнув, що найкраще на нього подіє мова аргументів. "Який сенс у тому, щоб мати ім'я великого лами, - говорив я йому, - Коли твій монастир у Тибеті втрачено? І ми не маємо ні копійки за душею, знаходимося в іноземній країні, і дехто з дітей не проявляє інтересу до навчання. Навіть якщо вони були великими ламами в минулому, без належної освіти вони зможуть працювати лише носильниками, тягати важкі вантажі по дорозі …