У перший день Нового, 2025 року радо публікуємо український переклад глибокого вчення Ґуру Падмасамбгави "Витончена суть усних настанов" - з терми Орґʼєна Дордже Лінґпи (1346–1405). Ці настанови були роз’яснені Й.П. Чокʼї Ньїмою Рінпоче під час осіннього семінару в Ка-Ньїнґ Шедруб Лінґзі, Катманду, в листопаді 2022 року. Українською текст терми переклала Марія Васильєва, й завершила переклад 31 грудня 2024 року. Із добросердого дозволу авторки перекладу, вдячно публікуємо "Витончену суть усних настанов Ґуру Падмасамбгави" на самому початку 2025 року, із твердою вірою, що через це для кожної людини, яка вивчатиме, обмірковуватиме та упровадить у свою практику глибоке вчення Ґуру Падмасамбгави, здійсниться велике благо. Падмасамбгава_Витончена суть усних настанов * Орґʼєн Дордже Лінґпа (1346–1405) - третій з пяти великих відкривачів духовних скарбів, яких ще називають царями-тертонами, вважається втіленням тибетського царя Трисонга Деуцена та великого перекладача Вайроцани. ** Для ілюстрації використано зображення Падмасамбгави з фрагменту тибетської тханки 19 ст., із ресурсу Himalayan Art Resources  

Для послідовників школи Ньїнґма Янґлешо є найважливішим священним місцем у світі. Для нас, Ґуру Рінпоче — втілення усіх джерел прихистку. Він — еманація всіх будд минулого, очільник усіх будд теперішнього та основа, з якої проявляться всі будди майбутнього.

Зелена Тара є, беззаперечно, одною з улюблениць ваджраянського люду. Вона втілює якості найвищого співчуття, лагідної опіки, безстороньої материнської турботи та усіх без винятку найкращих якостей жіночого начала. Садгану Зеленої Тари, "СУТЬ ДВОХ НАДБАНЬ" із циклу терми ума “Глибока сутність практики захисниці Зеленої Тари" практикують у всіх традиціях тибетського буддизму. Ця садгана відома й практикується не тільки монахами й монахинями, але  й звичайними людьми, і   не лише в гімалайському регіоні, але повсюди світом.   Тож не дивно, що люди, які надихаються її практикувати, задаються питаннями - як це слід робити? Як уникнути помилок? Чи можна робити практику самотужки та що для цього потрібно? На ці та інші питання відповів Дзонґсар Джам’янґ Кх’єнце Рінпоче, даруючи мирянам настанови з виконання пуджі Зеленої Тари, "СУТЬ ДВОХ НАДБАНЬ", «Забтік Дролма» у Тайпеї, 20 жовтня 2020 року. Наводимо український переклад цього вчення з англійської мови. Корінний текст садгани перекладено з тибетської на українську мову М.Васильєвою https://gomdeua.org/wp-content/uploads/2020/03/Tara-Sadhana_ukr-1.pdf   Вчення Дзонґсара Джам’янґ Кх’єнце Рінпоче з виконання практики Зеленої Тари читайте тут→ Вчення з практики Зеленої Тари    

На свято Лхабаб Дучен – сходження Будди з царства богів ми відзначаємо день заснування нашого буддійського центру. З цієї нагоди розповідаємо про минуле, теперішнє і майбутнє ретритного центру "Ґомде Україна"

 Картинка згенерована за допомогою Chat GPT  * якщо ви бажаєте скачати статтю для читання на своєму пристрої в форматах PDF, EPUB, MOBI чи TXT оффлайн, натисніть тут. Тавні Тідвел розповідає, як збалансувати лунґ в нашому тілі. Важливо знати, що довгі практики можуть посилювати та загострювати лунґ. Як вже йшлося в нашій ознайомчій статті, лунґ — це грубі й тонкі вітри в тілі, завдяки яким працює ум та відбувається психофізіологічна діяльність. Коли робите довші сесії медитації, переконайтеся, що підтримуєте баланс лунґу: правильною їжею, оточенням та повсякденними справами. Надмір лунґу призводить до загострення основних фізичних та емоційних станів. Під час навчання в школі тибетської медицини, після довгих годин начитування (5-6 годин на день), багато хто з нас відчули дисбаланс лунґу, кілька студентів навіть були вимушені покинути школу на 6 місяців чи навіть на рік, аби відновитися після нервових зривів, постійного головного болю, подразнення шкіри, наривів, запаморочення, болю у верхній частині живота та низки інших симптомів. Турбота про лунґ  — це підтримка вашої практики. Члени санґхи нашої спільноти “Сам’є” звертаються до нашої команди лікарів з приводу різноманітних проблем, спричинених довгими сесіями практики та їхнім впливом на тонкі канали. Наприклад, це можуть бути постійні головні болі та мігрені, посилення потоку думок, відчуття втоми, імпульсивності та інтенсивності, запаморочення, розхитаність та подібні речі — такі симптоми проявляються навіть у досвідчених практиків медитації.  Будьте уважні до збуджувальних обставин Посилення та загострення лунґу може виникнути тоді, коли ми переживаємо надлишок розумової або мовної активності; перебуваємо в різкому, холодному, вітряному середовищі; відчуваємо частий стрес; довгий час неправильно харчуємося; або ж постійно їмо на ходу неякісну та некорисну їжу; мали втрату крові; недосипаємо або ж наш сон є неякісним, або ж ми форсуємо чи блокуємо природні процеси організму. Під час загострення лунґу  важливо регулярно впродовж дня мати повноцінне здорове харчування, не треба допускати довгих періодів без їжі.  Поради щодо харчування Часті …

Годі будувати мости через буремні води самсаричного існування, прагнучи “далекого берега” нірвани. Краще просто розслабтеся невимушено, безтурботно у єстві та слідуйте з одвічним потоком...

Кхандро Рінпоче, джерело: studybuddhism.com * якщо ви бажаєте скачати статтю для читання на своєму пристрої в форматах PDF, EPUB, MOBI чи TXT оффлайн, натисніть тут. Останнім часом багато практиків дуже самовіддано виконують ньондро, або ж у них є натхнення почати ці практики. Тож для того, щоб закласти стійку основу для ваших практик та розуміння, наскільки важливими є ньондро, - це гарна нагода, щоб звернутися до коментаря Аті Забдон на тему ньондро. Назва тексту практики та корінного тексту - це Аті Забдон, “Глибока Сутність.” Цей цикл вчень та передач більш офіційно відомий як Аті Забдон Ньондро. Можливо, слід зробити коротший коментар щодо виконання ньондро. Іноді простота - це краще; це може надати більше впевненості та сміливості в практиці. З іншого боку, ви можете надумати багато ідей або почути багато “чуток” про ньондро. Тут ми порушимо питання багатьох, якщо не всіх, головних заголовків і деталей практик відомих як ньондро, або “попередніх практик.” НЬОНДРО: ОСНОВА ВАДЖРАЯНИ Слово “попередні” зазвичай відсилає до чогось, що передує. Не дивлячись на це, існує багато різних думок про цей термін. Дехто з вас пише мені, щоб розповісти, що ви перестали виконувати ньондро і тепер  хочете “повернутися” – ніби до основ, так наче попередні практики є чимось на кшталт рівня дитячого садку ваджраяни. Натомість, попередні практики слід розглянути як “провідників,” які задають напрямок всьому вашому шляху практики ваджраяни. Саме так великі майстри ставились до ньондро. Кьябдже Трушлік Рінпоче, наприклад, навіть коли йому було вісімдесят з чимось років, не пропускав жодного дня без виконання ньондро. Останній прочухан, який я отримала від Рінпоче був за малу кількість виконаних простирань. Після того, як я розповіла йому, що я виконувала п’ятдесят простирань в день, він сказав, що він виконував 100. [Рінпоче сміється] Так само було з іншими великими майстрами. Кьябдже Тенґа Рінпоче, навіть після втрати кінцівок, не пропустив жодного дня без виконання ньондро. …

Джерело: treasuryoflives.org (близько 1850-1930(?) р.) Донька великого тертона, Чоґʼюра Лінґпи, відіграла вирішальну роль у збереженні відкриттів її батька. Донька великого тертона, Чоґʼюра Лінґпи, відіграла вирішальну роль у збереженні відкриттів її батька. Її сини впорядкували багато текстів садган, які були розсіяні між учнями, і попрохали про складення решти текстів. Водночас Кьончок Палдрьон відома через те, що вона зберегла ритуальні аспекти традиції. Вона вивчила й передала всі співи та мелодії, які повʼязані з практиками . Сказано, що вони всі були відкриті Чоґʼюром Лінґпою у видіннях. Вона також навчилася правильному методу гри на тибетському язичковому інструменті під назвою ґʼялінґ та навчала цьому інших. Тулку Урґʼєн Рінпоче підтвердив, що вона також передала пояснення на офіри торм, які належать до циклу «Чоклінґ Терсар». Він також довіряв їй як умілій астрологині й лікарці, яка зналась на травах і щодня лікувала людей. Вона вийшла заміж за Орґʼєна Чопела, сина впливової родини Цанґсар із Нанґчену. Вони проживали в родинному маєтку Орґʼєна Чопела, і вона провела багато років у монастирі свого чоловіка під назвою «Лгалам». Усіх її чотирьох синів розпізнали як перевтілених лам, і всі вони були видатними ламами й тримачами відкриттів Чоґʼюра Лінґпи: ідеться про Самтена Ґʼяцо (помер у 1940? році), Ламу Санґака (1886-1949), Терсе Тулку (помер у 1956 році) та Чіме Дордже (1885 – 1948), батька Тулку Урґʼєна Рінпоче. Також вона мала двох доньок: Таші Чіме  і Ріґдзін Палдрьон. Благословенна Арʼя Тарою, Ратною Шрі Ця строфа стосується доньки Чоґʼюра Лінґпи, Кьончок Палдрьон (моєї бабусі). У неї було три видіння, у яких вона зустрілася з Пані Тарою так, ніби це було наяву, і вона досягнула досконалого звершення перед смертю. Її мама, Дечен Чодрон, була доволі гнівною жінкою. Вряди-годи вона сперечалася з великим тертоном, не те щоб серйозно, але іноді вона була достатньо впертою, щоб почати суперечку. Хтось потім говорив, нібито через її впертість дитя в неї народилося дівчинкою, …

Белмо Шакʼядеві (іноді її називають Шакʼядема) була однією з пʼятьох головних дружин Ґуру Рінпоче. Інформації з її біографії збереглося мало, але, схоже, що вона була донькою непальського короля Пуньядгари, принцесою.  Печера Асура, Парпінґ, Непал Белмо Шакʼядеві (іноді її називають Шакʼядемою) була однією з пʼятьох головних дружин Ґуру Рінпоче. Інформації з її біографії збереглося мало, але, схоже, що вона була донькою непальського короля Пуньядгари, принцесою. Відповідно до однієї з легенд, її мати померла під час пологів. Шакʼядеві лишили біля тіла матері на цвинтарі. Тим не менше, вона вижила завдяки зграї  мавп, які виростили її.  Підрісши, вона стала йоґіні й проживала біля Санкгу, місця паломництва за межами Катманду. Сказано, що, коли її зустрів Падмасамбгава, то  помітив, що на руках і ногах вона мала перетинки, як гуска. Розгледівши ці знаки, він розпізнав її як дакіні мудрості й взяв своєю духовною дружиною. Вона отримала від Ґуру Рінпоче вчення й стала його духовною опорою.  Сказано, що вона була еманацією ума Ваджраварагі.  У Янґлешо, яке нині має назву Парпінґ, у Непалі, вони вдвох практикували садгану Янґдака Геруки. У той час шкідливі духи викликали трирічну посуху, принісши страждання голоду й хвороб. Падмасамбгава попрохав своїх учителів у Індії дати відповідне вчення, щоб угамувати їх. Повернулося двоє чоловіків, навантажених тантрами й коментарями на Ваджракілаю, і тієї миті, коли вони дісталися  Непалу, перешкоди були припинені.  Ґуру Рінпоче та Шакʼядеві практикували на мандалу девʼятьох божеств Вішуддги Геруки. Після тривалої практики, у них було чисте видіння божеств Вішуддги й Ваджракілаї. Разом вони виконували обʼєднану садгану Вішуддги й Ваджракілаї й досягли третього рівня відьядгари магамудри. Сказано, що Шакʼядеві досягнула непорушного райдужного тіла як повністю звершений практик.  Коли Єше Цоґʼял відвідувала Янґлешо, ці дві колишні дружини Ґуру Рінпоче зустрілися й обговорювали Дгарму, поєднуючи свої уми. У якийсь момент, коли Єше Цоґʼял офірувала золото й благала Шакʼядеві про вчення, вона розпочала з таких слів:    …