[caption id="attachment_2817" align="aligncenter" width="699"] Тулку Урґ'єн Рінпоче. Рання світлина.[/caption] Із попередніми частинами цього тексту можна ознайомитися тут: 1 і 2. Під час практики ми можемо почати думати: “Ну, це не зовсім той стан, він має трошки відрізнятися”. Або гадаєте: “Здається, це воно”. Чи, можливо: “Може, це не воно” Або: “Тепер я його спіймав! Щойно воно було!... А зараз знову втратив”. Це не те, що ми розуміємо під невитвореною справжністю. Один із знаків натренованості в ріґпа, пробудженому стані, полягає в тому, що концептуальних думок стає все менше й менше. Стан невитвореного усвідомлення, який у тантрах називається “тривалою невитвореною миттю”, триває чимдалі довше. Тривалість ріґпа це не щось, що нам слід умисно підтримувати. Це має траплятися невимушено, коли ви все більше знайомитеся з цим станом. Коли ми звикаємо до справжнього стану невитвореного ріґпа, він автоматично починає тривати довше. Через тренування нам слід досягнути певного рівня стабільності, щоб нас усе менше відколікали різного роду обставини, натомість проміжки справжнього пробудженого стану тривали чимраз довше. Усі сумніви чи невизначеності стосовно погляду ріґпа слід очистити. Коли ми вільні від сумнівів, більше немає чого очищувати. Сумнів це перешкода, яка затьмарює погляд. Коли немає перешкоди, більше немає чого очищувати. Нам слід поступово позбавитися від концептуального мислення. У мить нетвореного усвідомлення в думок немає сили, щоб лишатися, адже та мить повністю вільна від двоїстості того, хто сприймає, й того, що сприймається. У полум’ї недвоїстого усвідомлення волосся концептуального мислення не може не згоріти. Як жодна волосина не може не згоріти в полум’ї, так і думка не може вберегтися в усвідомленні пробудженого стану. Те, що ми називаємо сем, двоїстим умом, завжди включає підтримування концепції про споглядача та про те, що він споглядає. Тим не менше, ріґпа за своєю природою позбавлена двоїстості. Увесь потік концептуального мислення заснований на дуальності. Якщо концепції про споглядача та про те, що він споглядає, не підтримувати, дуальність …

Продовження. Першу частину читайте, будь ласка тут. Нарешті, ще одне важливе запитання, чи хоче Рінпоче порадити щось особливе читачам "Сонця Ваджрадгату", які є переважно домогосподарями? Спершу їм слід одержати настанови з прямого введення та розпізнати природу ума. Після цього потрібно намагатися не втрачати цей стан, а опісля поєднувати його з їхніми повсякденними діями. Загалом, існує чотири види повсякденних дій, якими традиційно вважають ходьбу, сидіння, прийом їжі та лежання. Ми не завжди тільки сидимо чи тільки рухаємося; ми чергуємо ці дії. Окрім того, ми також їмо, ходимо в туалет та спимо. Тобто, скидається на те, що таких дій п'ять [сміється]. Однак у будь-який час, у будь-якій ситуації нам потрібно намагатися не переривати плин практики. Слід намагатися поєднувати практику й повсякденне життя. Коли ви звикаєте все більше, будь-який об'єм повсякденних дій лиш спричинить те, що недвоїсте усвідомлення розвиватиметься й ставатиме оздобою свідомості, яка не відволікається, чиста й позбавлення потьмарень. Коли ви можете поєднувати практику зі щоденними діями, ці дії стануть корисними й позбавленими будь-якої шкоди. Це в тому випадку, коли ви розпізнали вашу сутність як слід. Якщо ви не розпізнали правильно, щоденні справи відволікатимуть - у вас не буде стабільності. Коли бракує стабільності - це як пасмо волосся, яке коливається від подувів вітру, у той час як голка стоятиме на місці не залежно від того, наскільки вона маленька. Навіть дуже тоненьку голку вітер не похитне. Коли ви дійсно розпізнали свою суть, вас не відволікатимуть щоденні активності, як та голка, яка стоїть стабільно. Двоїста свідомість повністю позбавлена стабільності, немов волосся, яке готове ворушитися від найменшого подуву вітру; воно стає жертвою п'ятьох зовнішніх об'єктів відчуттів. Із іншого боку, усвідомлення, коли його розпізнали як слід, ніколи не стає залежним від об'єктів відчуттів. Як голка, яку не рухає вітер. Які підготовчі практики для повної реалізації Дзоґчен? Мета ньондро, підготовчих практик, полягає в тому, щоб усунути потьмарення …

[caption id="attachment_2876" align="alignleft" width="540"] Священна статуя Ар'я Тари в "Наґі Ґомпі", місці усамітнення Тулку Урґ'єна Рінпоче.[/caption] Сутнісні настанови про Потрійну Досконалість містять три різних погляди: Тхераваду, Магаяну та Ваджраяну. Вони потребують особливого підходу: слід поєднати чи переплести всі три в один суцільний шлях, якому особа може слідувати. Цей маленький текст розпочинається просто, тим, як людині слід поводитися зі своїм життям, і далі до кінця йдеться про те, як досягти справжнього та повного просвітлення впродовж одного життя. Перший рівень учень розповідає про те, як бути людиною. Це означає, що прямо зараз у цьому житті в нас є дорогоцінна можливість, і має значення, як ми поводимося: у наших вчинків будуть наслідки. Нам показують, як знайти справжній духовний шлях, який скеровує нас у цьому напрямку. Другий рівень учень дає методи для зменшення та розчинення нашого себелюбства. Нам пропонують методи того, як щиро працювати заради блага інших та набути розумової стабільності й мудрості. У рамках цих учень мудрість є ядром практики Тари. Тут її називають “абсолютною Тарою незрівнянного знання”. Коли ми набули стабільності й мудрості, які зазвичай називать шаматхою та віпаш’яною, ми як практики можемо осягнути Ваджраяну, третій рівень, де за допомогою умілих засобів можна швидко розчинити тенденції поведінки та потьмарення свідомості. Практики можуть пробудитися до буддовості через садгани Тари. Падмасамбгава пояснює, що існує несказанна кількість тантр Тари. Абсолютне джерело цих неосягненних тантр Тари, практик та учень - це жіночий аспект, дгармакая Будда Самантабгадрі. Ваджра Йоґіні, яка серед цих незліченних еманацій на рівні нірманакаї є Тарою, поширила їх у безмежній кількості сфер. Саме для нашого віку, нинішніх часів, усі ці тантри були зібрані в три рівня. Перший, розгорнуту версія, із надзвичайною кількістю вчень та ритуалів, мав відкрити славетний майстер XIX століття Джам’янґ Кх’єнце Ванґпо. На жаль, через брак сприятливих обставин, він не записав ці настанови. Він лиш вилучив саму статую зі святого місця в …