Шлюб і партнерство як практика Дгарми Шлюб і партнерство можуть бути особливо родючим ґрунтом для практики. Члени санґги Діана Кері та Джеспер Сковланд щедро поділилися порадами стосовно шлюбу, які їм дав Пакчок Рінпоче під час їхньої шлюбної церемонії, котра відбулася в 2018 в Бутані під час паломництва. Діана згадує: Цього дня Пакчок Рінпоче провів для мене й Джеспера весільну церемонію, і це було щонайменше чарівно. Рінпоче обрав особливий 10й день і промовив: «Я одружу вас навпроти кудунґа мого вчителя (Ньошул Кхена Рінпоче)». Це було таке безмірне благословення, і ми дуже вдячні за нього. Усе пройшло блискуче й чудово. Якоюсь мірою ми почувалися так, ніби знаходимося в іншому вимірі або на іншій планеті. Пізніше, після обіду, ми всі пішли до місця медитації Лонґчєнпи на вершині гори, де всі отримали настанови й медитували. Примітка: Діана записала пораду, яка наведена нижче, і її дещо відредагували для того, щоб легше було читати. Дата: 19 вересня 2018 року (10 місячний день) Місце: Кудунґ Ньошул К’єна Рінпоче, Тарпалінґ, долина Чумі в Бумтанзі, що в Бутані. Що таке шлюб? Шлюб чоловіка й дружини це не просто об'єднання двох осіб. Насправді, нам слід розвивати й поєднувати вмілі засоби, мудрість, просвітлення. Так само ви зрощуєте в кожному з вас силу, щоб зародити життєву ціль, приносити благо собі й одне одному. Моя порада вам та усім парам: відданість зростає й зменшується, однак дуже важливо підтримувати повагу. І рівень нашої поваги весь час змінюється. Тож ми прагнемо зародити повагу не відносну, а безумовну. Але просто мати повагу недостатньо. Потрібне розуміння – вам слід бути уважними, обговорювати й ділитися. Інша важлива річ – слід застосовувати практику Дгарми у стосунках. Хочу навести приклад. Ньошул Кхен Рінпоче робив вправи й робив кору [обхід святих місць по колу] і завжди просив нас спитати в Дамчо Занґмо (його дружини), скільки разів йому ще треба обійти кору. …

Оголошуємо про нову, більш демократичну форму членських внесків і створюємо широке коло відповідальних членів громади, які братимуть участь в управлінні. Умови – дуже прості й до того ж ви не маєте ніяких офіційних зобов’язань. Самі вирішуєте розмір та регулярність вашого внеску. За бажанням, актив громади буде надсилати вам нагадування у зручній для вас формі. Gomde Family&Patrons – коло відповідальних членів громади, які регулярно сплачують членські внески та отримують переваги та підтримку при участі на всіх семінарах, ретритах та інших заходах. Члени цієї групи за бажанням братимуть участь (очно, заочно чи онлайн) у засіданнях правління громади та впливатимуть на вирішення організаційних й господарських питань. Отже, якщо ви хочете спробувати – для вашої зручності перегляньте та заповніть анкету https://forms.gle/ed9bQmMqowLLqTju5 Щорічно на офіційних каналах Ранґджунґ Єше ми публікуємо звіт про всі надходження та витрати організації. За вашим бажанням, можемо готувати звіт про використання членських внесків у будь який час протягом 5-ти робочих днів. Для цього достатньо написати на адресу info@gomdeua.org. Для постійних чи разових пожертв на активності громади За назвою організації «Ранґджунґ Єше Україна ГО» або за реквізитами ЄДРПОУ/ДРФО 40982572 чи за рахунком IBAN UA953052990000026006046227617. Будь ласка, вказуйте своє прізвище у коментарі до платежу, наприклад: “Коваленко за липень”. Інформація та запитання: info@gomdeua.org

Світлину взято з nalandatranslation.org Бодгісатва - він немов крокодил: щойно ви опинилися в його пащі, він вас уже не відпустить. Якщо ви бажаєте покинути свого духовного друга, щоб жити вільним життям і не бути причетним до цього, він промовить: "Чудово, роби, як схочеш, уперед, іди". Коли він схвалює те, що ви йдете, він усуває об'єкт вашого буртарства, тому замість того, щоб піти геть, ви підходите ближче. Це взаємна ситуація. Відданість ґуру учневі сильна, і через це відданість учня починає пробуджувати, навіть якщо він нетямущий, заплутаний і обтяжений усіма можливими проблемами. Відданість учителя учневі - це співчуття, а відданість учня вчителеві - дисципліна. Тому співчуття й дисципліна певної миті зустрічаються разом. І тоді ми підходимо до ваджраянського типу відданості, де ви позбавилися від захоплення. Ви ототожнилися зі шляхом, і світ явищ стає втіленням ґуру. Тут є відчуття відданості до світу явищ. Ви, нарешті, ототожнилися з ученнями й подекуди слугуєте їм як речник. Навіть до своєї підсвідомості ви виступаєте як речник. Коли ми досягаємо цього рівня, тоді будь-які події, які трапляються в житті, міститимуть у собі послання й учення. Учення скрізь. І це не нехитра ідея про магію, дію техніки чи крутійство. Натомість це приголомшлива ситуація, яку ви можете охарактеризувати як магію. Тут діють причина й наслідок. Події вашого життя стають речниками щоразу, і ви не можете втекти від ґуру; насправді, ви не хочете, бо ви себе з ним ототожнюєте. Тому вчення стають не такі клаустрофобні, і це дає змогу вам розкрити чарівні якості життєвих ситуацій як учення. Оригінал учення Чоґ'яма Трунґпи Рінпоче англійською мовою, із якого зроблено переклад, можна побачити тут.

Джерело: dharmaeye.com Скидається на те, що ви, сучасні іноземці, відчуваєте чимдалі більше інтересу до буддизму тибетської традиції, особливо до вчень Магамудри й Дзоґчен. Здається, ви хочете також вивчати філософію Серединного Шляху й Праджняпараміти, а також інші теми, які охоплюють логіку, вінаю, абідарму, сутру. Це надзвичайно важливо, щоб збагнути завершену структуру термінології Дгарми. Нам слід розумітися на словах і найменуваннях, як сказано: «Якщо не покладатися на відносні слова, ви не збагнете абсолютного смислу». Коли йдеться про реалізацію абсолютного смислу, недостатньо просто мати епізодичні проблиски: ви маєте повністю впевнитися, слід цілком звільнитися від сумнівів! Безперечно, так буде найліпше! Будь ласка, зробіть це! Але зрозумійте також таке: якщо покладатися лиш на слова й найменування, у вас буде все більше й більше сумнівів, ви ставатимете чимдалі більш підозрілими. Такий скептично обрамлений ум може почати відчувати сумнів, який закрадається спершу в вигляді крихітної недовіри. Будь ласка, пильнуйте це! Це час, коли вам точно слід переключитися на вивчення посібників, літератури, яка містять практичні настанови для одержання медитативного досвіду! Якщо в цей час ви спілкуватиметеся з вашим майстром, який має здібності в медитації, він зможе усунути ваші сумніви й вагання. На цьому етапі було б ліпше, аби у вас був учитель! Інакше може статися так, що ваш гострий розум перехитрить вас. Настанови від Чоклінґа Рінпоче, із оригіналом можна ознайомитися тут.

Здатність розчиняти думки є ключовою для досягнення звільнення, каже видатний учитель Дзоґчен Чок'ї Ньїма Рінпоче. Відданість та чисте бачення є двома стрижневими принципами практики Ваджраяни, яка веде за межі невідання до вільного від думок пробудження. Тренування з медитації, у сенсі підтримання розпізнавання природи свідомості, це шлях звільнення від чіпляння та концептуального підходу формування думок, і звільнення таким чином від причин самсари: карми й бентежних емоцій. Будь ласка, не вірте, що звільнення й самсара десь там, назовні: вони тут, усередині нас. Думка це самсара. Бути вільними від думки це звільнення. Коли ми вільні від процесу думання, ми вільні від думок. Проблема в тому, що причини для майбутньої самсари творяться постійно. Ми крутимося в шістьох сферах і переживаємо багато страждань. Якщо порівняти з іншими видами життя в самсарі, ми люди не дуже сильно страждаємо. Ми не переживаємо нестерпні, незчисленні страждання, які випадають на долю незліченної кількості інших істот. Але для окремих людей їхній ментальний чи фізичний біль може бути нестерпним. Якщо ми продовжимо дозволяти нашому звичному мисленню поводитися по-дикунськи, ми не зможемо передбачити, що спіткатиме нас у майбутньому, де ми опинимося, який матимемо вигляд і форму. Суть полягає в такому: нам слід знати, як розчиняти думки. Чіплянна за еґо це просто думка. Чіпляння за ідею себе це думка. Чіпляння за ідею про щось інше це також думка. Чіпляння за двоїстість це думка. Уявлення про добре це думка, уявлення про зле це думка. Нейтральне уявлення це теж думка. Там, де є думка, виходить, що є й чіпляння. За установкою на чіпляння слідують доріжки з трьох отрут - пристрасті, агресії й невідання. Оскільки формування думки залучає три отрути, це значить, що процес думання породжує самсару, безмежне страждання циклічного існування. Де б не була задіяна думка, наш досвід буде самсарним. Потьмарене мислення є коренем самсари. Потьмарене мислення творить карму й бентежні емоції. Там, де є …

Світлину взяли з gomdeusa.org У рамках буддизму традиційно є два підходи до вивчення, обмірковування та практики священної Дгарми: аналітичний підхід ученого й простий підхід медитатора. Стиль ученого полягає в тому, щоб вивчати численні подробиці й уважно над ними розмірковувати, удосконалювати своє розуміння, використовуючи слова Будди, вислови просвітлених майстрів, а також використовувати силу власного мислення. Так можна одержати чітке розуміння того, якими речі є насправді, якою є глибока порожнеча, котра є суттю реалізації всіх будд. Це один підхід, і він чудовий. Певні люди, у кого характер схильний до інтелектуалізації, вважають, що найліпше слідувати цьому підходові, особливо якщо вони сповнені думок та сумнівів чи мають нахил до вишукування недоліків або до формування підозр. Для особи зі скептичною свідомістю дуже важко довіритися автентичному майстрові, навіть якщо вона його зустріла й одержала виявні сутнісні настанови. Сильне захоплення критичними запитаннями та аналізом запобігає слідуванню підходу простого медитатора й одержанню негайної упевненості в глибокій природі порожнечі, основній пробудженості, яка саме є серцем усіх будд. Через це певні люди бачать більше користі від аналітичного підходу вченого, коли сумніви й брак розуміння поступово усуваються. Особи іншого типу менше схильні до вивчення всіх подробиць того, що говорив Будда, та постулатів просвітлених майстрів, чи до їх дослідження через обмірковування фактів. Вони більше зацікавлені в тому, щоб зосередитися на самій суті пробудженого стану - пробудженості, яка пронизує кожен можливий аспект знання - точно так, як це є насправді, особисто, через власний досвід. Таким людям не цікаво ходити колами звивистим шляхом докладного вивчення й аналітичних спекуляцій; вони, однак, прагнуть негайної й прямої реалізації. Для таких людей існує підхід сутнісних настанов, які включають Магамудру й Дзоґчен.

Від учителя Самантабгадри, поміж чотирьох часів - за межами минулого, теперішнього й майбутнього - у місці дгармадгату буддового сімейства Аканішта, споконвічно непорушний, невитворений, величний буддовий розум, безперешкодна, дивовижна з'ява мандали основної природи проявилася сама собою у вигляді Дордже Шонну з дружиною. <...> Відтак лінія починається з великого вчителя Самантабгадри й передається до Ваджрасатви, Ваджрапані й до Дакіні Лейкі Ванґмо, від кого її одержали Брамін Мії Топачен і інші. Опісля, коли тантри Пурби з'явилися в світі людей, пандіта Прабгагасті спромігся перемогти ворожих до Дгарми небуддистів Золотого Острову в Індії й перетворив їх на сповнених віри буддистів. Ачар'я Ґараб Дордже одержав передачу на справжню тантру Пурби від Ваджрасатви на вершині гори Малая, як він зазначає в своїх тантрах. Ачар'я Хунґченкара та інші тримачі усвідомлення видобули розділ досягнення як терма з саду Сілвацал Сітавана, Прохолодний Гай. Після того, як небуддисти спустошили Гай Сандалового Дерева вогнем, Ачар'я Падма (Ґуру Рінпоче) відновив його до попереднього стану силою своєї пурби. Вімаламітра помахом своєї пурби розвернув течію Ґанґи, розділив її верхню й нижню частини й знищив морських морстрів-людожерів, які там проживали. Непалець Шрі Манджу в Дракмар Ґонґчені розтрощив на шматки кам'яні пагорби й підкорив кам'яних ґоблінів і крадіїв. Схожий випадок був, коли непалка Каласідгі ударила пурбою в скелю Карґонґ і проявила таким чином знаки досягнення. Пані з Кхарчена, Єше Цоґ'ял, погрозливо спрямувала свою пурбу на вовка, який нападав на неї, після чого той спіткнувся і впав. Підкоривши родових ґоблінів, вона прославилася тим, що підкорила наступників-духів. Розмах її визвольної активності був такий значний, що їй було під силу вбити й оживити воронів, а також воскрешати мертвих людей. Ці та багато інших прикладів вказують на її незліченні знаки досягнення. Головний учень Цоґ'ял, Мену, Ґ'ялве Нінґпо, якого супроводжувала гірлянда воронів, міг змусити їх упасти на землю завдяки містичному спогляданню (Пурби). Палґі Лодро з клану Ло вдарила пурбою по армійським казармам …

  Здебільшого сідги і в Індії, і в Тибеті досягали повної реалізації за допомогою практики Кілаї. У описі, у якому йдеться про посвяту на цю практику, пояснено так. Мирні форми - це Ваджрасатва, Ваджрапані й Ваджравідарана. Гнівні форми це Ваджрапані (також); інша форма Ваджрабгіри, відповідно до нових шкіл; а також Ваджракілая. Ці різні божества по суті тотожні. Вони по-різному виглядають, але за своєю суттю однакові. Коли Падмасамбгава практикував Янґдака Геруку в печері Асура в Янґлешо й майже здобув найвищі сідги Магамудри, мари чинили багато перешкод. Щоб їх усунути, він розгорнув мандалу Ваджракілаї й одержав найвищі досягнення. Пізніше він зв'язав обітницею всіх духів Тибету, теж за допомогою практики Ваджракілаї. Великий пандіта Вімаламітра також був реалізованим майстром практики Кілаї. Одного разу, коли треба було усунути значну перешкоду, він підняв та спрямував свою пурбу й змінив течію річки Ґанґа. Пізніше, коли Падмасамбгава відкрив мандалу й дав передачу та настанови й таке інше своїм близьким учням у Тибеті, Єше Цоґ'ял одержала особливу передачу, практикувала Ваджракілаю як основного ідама й досягла реалізації. Якось вона спрямувала свою пурбу на ворону, і та впала на землю. Джам'ян Кх'єнце Ванґпо особисто виконував близько п'ятдесяти п'яти видів практики Ваджракілаї. Його учень Шечен Ґ'ялцаб Пема Намґ'ял теж був майстром практики Кілаї. І його учень, усевідаючий Таші Палджор, Ділґо Кх'єнце Рінпоче, теж одержав практику Кілаї з традиції Чованґ, яку він використовував як позачергового особистого ідама. Він також виконував повну рецитацію відповідно до сімох різних традицій Кілаї, зокрема "Забдун Пурба", "Нянґлу Пурба" та "Ньєг-ґ'ю Пурбу". Уривок від Орґ'єна Тобґ'яла Рінпоче із книги "Потужне перетворення"

Мої двоє молодих синів були в непокірному віці, тому я обв'язав мотузкою їхні талії та тримав їх на прив'язі, як собак. Люди сміялися, однак іншого вибору не було. Дехто скаржився: "Який злий чоловік, ставиться до своїх бідних діточок, як до тварин!" Чоклінґ був особливо нахабним і завжди шукав халепу. Звісно, що якби не та мотузка, ми би втратили його в хаосі однієї з тих плутаних доріг. Нам доводилося відтягувати його назад мотузкою кілька разів. Якось, щоб посвятити великий молитовний барабан, ми підійшли до місця, яке знаходиться за день хотьби до тибетського кордону, який тепер охороняли китайські солдати. Дехто з тибетців, яких ми зустрічали, казали, що нам ліпше туди не йти, адже це занадто близько до кордону - вони запитали нас, навіщо ми хочемо повернутися назад, коли ми тільки-но втекли. Але ми все одно пішли. Ми дивилися через долину і могли бачити нашу втрачену батьківщину. Оскільки в нас і так було багато чого нести, й нам сказали, що по дорозі можна купити рису, ми не брали з собою рис взагалі. Тим не менше, ми були збентежені, адже з'ясувалося, що в полишеному регіоні між Непалом та Нубрі не було багато їжі. У юному віці Чок'ї Ньїма їв тільки тоді, коли їжа була належним чином приготована й смачна, однак Чоклінг був значно менш прискіпливим - коли на столі стояла їжа, він її їв. Якось ми прибули пізно ввечері в село, коли всі крамниці вже були зачинені; і того вечора хтось приготував на вечерю великі грудки підсмаженого пшоняного борошна, які мали характерний коричневий колір. Чок'ї Ньїма глянув на це й промовив: "Це фекалії! Я не їстиму фекалії! У жодному разі! Як люди можуть тут жити й щодня харчуватися фекаліями? І не намагайтеся більше ніколи нагодувати мене фекаліями!" Він з'їв тільки трохи сухого м'яса. Я мушу визнати, що не треба було мати багату уяву, аби …