Чому самої лише медитації недостатньо

Зображення взято з сайту lionsroar.com

Не можна лише сліпо медитувати. Нашу практику слід освітлювати глибоким, критичним пізннням буддійських учень.

У тибетській традиції пізнання буддійської філософії має назву «вивчення й розмірковування над поглядом». У ході тривалого дослідження можна позбавитися від усіх сумнівів про справжню природу дійсності, як її пояснюють у буддійських ученнях. Ми розуміємо буддійський погляд, щонайменше в інтелектуальних поняттях.

Однак лише цього недостатньо для того, щоб ми досягнули звільнення. Задля цього нам слід застосовувати наше розуміння на практиці через медитацію. Нам необхідно слідувати пораді Васубанду, видатного буддійського майстра, який жив у четвертому столітті нашої ери й говорив, що «дисциплінована особа, яка займалася вивченням і обмірковуванням, здатна медитувати».

Як каже Васубанду, наше вивчення повинне спиратися на розсудливий, дисциплінований стиль життя. Нам щонайменше слід облишити десять недобрих учинків. Якщо ми практикуємо таким чином, ми заручимося цілковитою підтримкою спокою та мудрості. Далі те, що ми зрозуміли в результаті вивчення, можна застосувати на практиці, і досвід та реалізація розкриватимуться зсередини.

Такий підхід до вивчення буддійської філософії особливо релевантний сьогодні. У всьому світі люди мислять по-іншому, аніж вони звикли. Наразі значно більше доступу до освіти й навчання, ніж раніше, і сьогодні прийнято все перевіряти й досліджувати. Це справедливо і для релігії, і для світових проблем.

Загалом, сучасний мислитель хоче перевіряти й досліджувати явища. Щоб це зробити, нам слід уміло використовувати вчення Будди загалом і особливо трактати з Мадг’ямаки (Серединного шляху), епістемології й логіки, а також реалізації праджняпараміти, незрівнянної мудрості.

Якщо використати ці коштовні джерела й критично дослідити явища, ми можемо зрозуміти й те, якими речі нам здаються, і те, якими вони є насправді. Ми можемо старанно обміркувати буддійські вчення про явища зовнішнього світу та нашої внутрішньої свідомості; про основу, шлях та плід Дгарми. Ми можемо правильно збагнути, як це проявляється та вбачається на відносних рівнях, а також як це є насправді на абсолютному рівні.

Потім ми можемо звільнитися від будь-якого сумніву й стати впевненими. Із такою впевненістю ми відчуваємо натхнення й мотивацію для практики медитації. Ми знатимемо, як практикувати правильно, і коли ми це робитимемо, досвід та реалізація вплітатимуться в наше існування.

У традиційних академіях тибетського буддизму це називається «вивчення та розмірковування над поглядом». Це дійсно академічний підхід, навіть у сучасному розумінні, адже не існує обмежень стосовно того, які питання можна задавати. Якщо нам не подобається позиція нашого вчителя чи якогось видатного вчителя минулого, ми маємо право спростовувати її. Як послідовники Будди, ми живемо цими настановами: «Ченці, коли ви чуєте мої слова, досліджуйте їх уважно, як умілий ювелір, котрий перевіряє золото й плавить його, ріже й натирає. Не приймайте мої слова просто через повагу».

На додаток до аналізу й вивчення, традиція Ваджраяни включає інші два, більш прямі підходи до пізнання дійсності вчень, і всього, виходить, таких підходів три.

Другий підхід має назву «медитація на основі прямих настанов». Це можливо тоді, коли учень сповнений віри в Дгарму та відданості в учителя, і вчитель має істинний досвід та реалізацію, які може передати. У цьому випадку немає потреби старанно вивчати писання й обґрунтування. Замість цього учень зосереджується на загальних підготовчих практиках (чотири розмірковування, які змінюють перспективу свідомості) та надзвичайних підготовчих практиках (чотири духовні вправи, де кожну слід виконати по сто тисяч разів).

Після того, як учень завершив це тренування, він розпочинає практику йоги божества, яка призводить до реалізації природного стану Магамудри (Великої Печатки) та Дзоґчен (Великої Досконалості). Щоб це сталося, готовий і сприйнятливий учень просить посвяту, учення про тантри та усні настанови від майстра, який володіє справжньою реалізацією. Під час цієї передачі учень може розпізнати природний стан свідомості, а це визначальний досвід, який веде до досягнення.

Нарешті, третій підхід буддизму Ваджраяни стосується «передачі благословень». Коли майстер із найвищою реалізацію зустрічається з особливо обдарованим учнем, інколи слова не потрібні взагалі. Звичайного знаку достатньо, щоб передати природу реалізації. Інколи ніякого вказівника не потрібно взагалі. Простого факту, що ум мудрості майстра направлений на учня, достатньо. Учень розпізнає природу свідомості, удосконалює силу такого розпізнавання й досягає цілковитої стабільності в цьому – і все це трапляється водночас. Таке можливо, і інколи таке траплялося, але це дуже рідкісні випадки.

Цими днями вплив науки й наукового мислення ми можемо бачити скрізь, і для багатьох людей наука є надійнішим джерелом знань, ніж релігія, у таких питаннях, як природа матерії, час і простір. Не має різниці, до якої системи вірувань ми належимо чи яку релігію сповідуємо, наразі прийшов час аналізу й дослідження, і буддійська традиція має багаті ресурси для цього. Наприклад, трактати з Мадг’ямаки й буддійської логіки навчають аналітичному методу надзвичайно детально.

Але якщо наша мета полягає в тому, щоб звільнитися від сумнівів про глибинні істини самсари, нірвани й шляху, просто навчатися впродовж короткого часу буде недостатньо. Місяць за місяцем, рік за роком нам слід жити як учені. Із раннього ранку й до пізнього вечора необхідно читати й аналізувати вчення Будди, які поєднані з коментарями й трактатами видатних майстрів. Нам слід порівнювати тексти, які ми вивчаємо, один із одним, обговорювати й вести щодо них дебати з нашими друзями-учнями й ученими.

Люди в наш час цінують критичний аналіз, і коли такий аналіз призводить до свободи від сумніву, результатом є справжня довіра. Тоді наша довіра до вчення й цінування нами мудрості, яка за допомогою цього вчення передається, стає дуже природною й радісною. Ми досконало споряджені для того, щоб практикувати вчення й одержати досвід, і коли цей досвід виникає в наших умах, зароджується можливість для справжньої реалізації. Тому так важливо навчатися й розмірковувати над поглядом.

Із оригінальним текстом англійською мовою можна ознайомитися тут.

‹ До списку статтей