Магамудра й Дзоґчен: вільне від думок пробудження (уривок)

Здатність розчиняти думки є ключовою для досягнення звільнення, каже видатний учитель Дзоґчен Чок’ї Ньїма Рінпоче. Відданість та чисте бачення є двома стрижневими принципами практики Ваджраяни, яка веде за межі невідання до вільного від думок пробудження.

Тренування з медитації, у сенсі підтримання розпізнавання природи свідомості, це шлях звільнення від чіпляння та концептуального підходу формування думок, і звільнення таким чином від причин самсари: карми й бентежних емоцій. Будь ласка, не вірте, що звільнення й самсара десь там, назовні: вони тут, усередині нас. Думка це самсара. Бути вільними від думки це звільнення. Коли ми вільні від процесу думання, ми вільні від думок. Проблема в тому, що причини для майбутньої самсари творяться постійно. Ми крутимося в шістьох сферах і переживаємо багато страждань.

Якщо порівняти з іншими видами життя в самсарі, ми люди не дуже сильно страждаємо. Ми не переживаємо нестерпні, незчисленні страждання, які випадають на долю незліченної кількості інших істот. Але для окремих людей їхній ментальний чи фізичний біль може бути нестерпним. Якщо ми продовжимо дозволяти нашому звичному мисленню поводитися по-дикунськи, ми не зможемо передбачити, що спіткатиме нас у майбутньому, де ми опинимося, який матимемо вигляд і форму. Суть полягає в такому: нам слід знати, як розчиняти думки.

Чіплянна за еґо це просто думка. Чіпляння за ідею себе це думка. Чіпляння за ідею про щось інше це також думка. Чіпляння за двоїстість це думка. Уявлення про добре це думка, уявлення про зле це думка. Нейтральне уявлення це теж думка. Там, де є думка, виходить, що є й чіпляння. За установкою на чіпляння слідують доріжки з трьох отрут – пристрасті, агресії й невідання. Оскільки формування думки залучає три отрути, це значить, що процес думання породжує самсару, безмежне страждання циклічного існування. Де б не була задіяна думка, наш досвід буде самсарним. Потьмарене мислення є коренем самсари.

Потьмарене мислення творить карму й бентежні емоції. Там, де є мислення, є дії прийняття й відторгнення, задоволення й болю. Обставини можуть бути зовнішніми, але той, хто думає, існує в межах цієї свідомості. Здається, що краса й огидність стосуються зовнішніх об’єктів. Однак те, що створює красу чи огидність, це формування концепцій у цій свідомості, тут. Також, прояв любові чи нелюбові до того, що вважається прекрасним чи потворним, це також дії, які вчиняє ця свідомість. Об’єкти відчуттів є обставинами, але головний фактор – це наша свідомість.

“Якщо ви бажаєте досягнути звільнення й всевідаючого просвітлення, вам слід звільнитися від концептуального мислення”

Щоб усі шість класів істот [боги, асури, люди, тварини, прети й істоти пекла] повністю звільнилися від цілої самсари, нам слід вирішити проблему, пов’язану з мисленням, яка створює причини для того, щоб нас штовхало туди й назад крізь різні сфери. Ми розуміємо, що мислення це потьмарення. Тим не менше, якщо ми хочемо звільнитися від нього й у той самий час бажаємо чіплятися за концептуальне мислення, це суперечить один одному за визначенням. Це щось таке, чого не станеться. Це неможливе завдання.

Якщо ви бажаєте досягнути звільнення й усевідаючого просвітлення, вам слід звільнитися від концептуального мислення. Вправляння в медитації, у тому сенсі, що ви підтримуєте усвідомлення природи ума, це шлях звільнення від чіпляння й концептуальної установки формування думок, і тому це спосіб звільнення від причин самсари: карми та бентежних емоцій. Будь ласка, не вірте тому, що звільнення й самсара десь там: вони тут, у нас самих. Думка це самсара. Бути вільним від думки – це звільнення. Коли ми звільнилися від мислення, ми звільнилися від думок. Проблема в тому, що причини для майбутніх страждань творяться постійно. Ми блукаємо шістьма сферами й переживаємо багато страждань.

Якщо порівняти з іншими формами життя в самсарі, ми, люди, не так уже й сильно страждаємо. Ми не переживаємо нестерпні, непереборні страждання, які спіткають безмежну кількість інших істот. Однак для деяких людей їхній ментальний чи фізичний біль нестерпний. Якщо дозволити нашому звичному мисленню здичавіти, ми не можемо передбачити, що станеться з нами в майбутньому, де ми опинимося, ким чи в якій формі перенародимося.

Найголовніше те, що нам потрібно знати, як розчиняти думки. Якщо цього не знати, ми не зможемо подолати карму й бентежні емоції. І тому кармічні явища не розчиняться, потьмарений досвід не скінчиться. Ми також розуміємо, що одна думка не може відмінити іншу думку. Тут можна зарадити лише пробудженим станом, який вільний від думок. Це не якийсь стан, який знаходиться далеко від нас: вільне від думок пробудження взагалі-то існує поруч із кожною думкою, невіддільне від неї – однак процес мислення забруднює чи ховає цю вроджену дійсність. Вільне від думок пробудження присутнє кожної миті, коли мислення зникає, щомиті, коли воно розчиняється, сходить нанівець. Чи не так?

Будда детально описував, що ми можемо мати 84000 різних типів емоцій. Якщо говорити стисло, є шість корінних і двадцять додаткових емоцій. Є іще коротший поділ емоцій на три отрути. Скільки б негативних емоцій не існувало, Будда навчав тому, як викорінити їх усі, коли дав 84000 розділів Дгарми.

Можливо, у вас немає часу, аби вивчати й розбиратися з усіма цими вченнями чи, може, у вас немає для цього натхнення, можливості чи здібностей це робити. Для цього Будда й бодгісатви дуже вміло вмістили вчення в дуже стислому вигляді. Це має назву традиції сутнісних настанов, яка має справу з подоланням усіх бентежних емоцій водночас. Головна настанова тут полягає в тому, щоб розуміти, що всі емоції це всього лиш думки. Навіть чіпляння за его й двоїсте чіпляння це просто думка. Настанови з розпізнавання, які дає майстер умілим учням, показує, як розчинити думку й як розпізнати природу того, хто думає, яка є притаманним нам вільним від думок пробудженням.

Із повним оригіналом статті англійською мовою можна ознайомитися тут: https://www.lionsroar.com/mahamudra-and-dzogchen-thought-free-wakefulness/

‹ До списку статтей