FROM
Оповідь про тукдам Цикей Чоклінґа Рінпоче
Ані Марсія, західна практикиня й акушерка, упродовж кількох останніх днів принагідно була свідком справжнього тукдама, у якому перебував К’ябдже Цикей Чоклінґ Рінпоче. Щоб надихнути практиків по всьому світу, ми ділимося оповіддю Ані Марсії нижче. Чок’ї Ньїма Рінпоче хотів би, щоб усі ми знали, що якщо хтось із нас практикує Дгарму щиро й віддано, ми теж зможемо проявити такі знаки реалізації. Любі друзі-члени Санґги, Я членкиня Санґги, а також практикую як медсестра й акушерка, і нещодавно я мала неймовірну нагоду відвідати К’ябдже Цикей Чоклінґа Рінпоче, коли Рінпоче перебував у тукдамі. За роки своєї роботи я була свідком декількох смертей, а також, вивчаючи Дгарму, я чула історії про великих практиків у тукдамі; однак я не була певна того, чого очікувати. Кілька тижнів тому, перед смертю, місцева Санґга влаштувала відео зв’язок із Цикей Чоклінґом Рінпоче, щоб помолитися й виказати побажання. Коли я прибула до будинку пару днів тому, було дуже тихо, там перебувало лише кілька людей через обмеження, пов’язані з ковідом. Чок’ї Ньїма Рінпоче повів мене й ще одного практика нагору на третій поверх, де Чоклінґ Рінпоче лежав на ліжку, і ми мали нагоду офірувати простирання. Там, на п’ятий день тукдаму, Чоклінґ Рінпоче виглядав так само, як коли я його бачила раніше, тільки був блідішим. Його шкіра виглядала м’якою та не мала зморшок. Його рот не був відкритий, а також не спостерігалося трупне задубіння, яке можна бачити зазвичай, коли спиняється кровообіг. Тіло не зморщилося й від нього не відчувався характерний запах. У кімнаті панувала атмосфера спокою. Я не в змозі точно описати, що бачила, коли спостерігала цей стан - це було абсолютно приголомшливо. Стан тіла Рінпоче через п’ять днів після його смерті кидає виклик західній медицині й філософії. Доктор Девід Шлім, котрий досліджував тукдам Лами Пуці кілька років тому, відносить це до досягнення реалізації в буддійській практиці, ранґджунґ єше, самосущої мудрості. Поширена на …