Пакчок Рінпочє про почуття гідності
Лист до дня Гуру Рінпочє 29 липня 2020
Дорогі друзі, всі, хто поруч чи далеко!
Як і завжди, сподіваюся, що у вас усе гаразд, ви всі здорові та щасливі. Сьогоднішній день Ґуру Рінпочє – це день народження Мага-Ґуру Падмасамбгави. Тож у цей особливий день хочу поговорити з вами про почуття гідності – якість, плекання якої є для нас конче необхідним.
Коли йдеться про розвиток почуття гідності, всім нам властиві різні нахили. В деяких ця якість виникає дуже легко, тоді як для інших все зовсім навпаки. Тож в чому секрет набуття гідності? Не можу стверджувати, що існує магічне рішення, проте я вважаю, що важливо розуміти різницю між гідністю і впевненістю. Впевненість можете відчувати на роботі, в життєвих ситуаціях, серед зібрання людей тощо, проте ця впевненість не дорівнює гідності, яка, взагалі-то, є вродженою рисою вашої природи, вашого серця-ума. Тому єдиний спосіб розвивати і плекати гідність, який, на мою думку, працює для всіх — як в мирському, так і у духовному контексті — це практика медитації. Медитація — це зосередження ума таким чином, аби він міг уповільнитися і не так легко перестрибувати на звичні негативні способи мислення. Із медитації постають відчуття спокою і вдоволеності, хоча вони і тривають спершу не так довго. А із них в свою чергу постають довіра та стабільність. Далі, на цій основі важливо привнести елемент гідності.
Сутнісна різниця між гідністю і впевненістю — це те, що впевненість зазвичай пов’язана із певною діяльністю, чи то способом взаємодії з іншими людьми, коли ми справляємо враження на інших. Тоді як гідність не потребує зв’язку із чимось чи кимось, або з чиєюсь думкою про вас. Гідність є вашою природною якістю; це вроджена, чиста якість серця-ума. Тому гідність можливо розвивати через плекання співчуття, за допомогою медитації, а також в результаті здобуття певного духовного досвіду.
Цікаво, що, коли вам притаманна справжня гідність, тоді ваш критичний, оцінюючий розум розслабляється, або навіть взагалі зникає. Тож вірною ознакою, на яку можемо орієнтуватися, є те, що гідність супроводжується ослабленням схильності до засудження. Ті, в кого сильною мірою проявлена така схильність до швидкого осуду, не мають справжньої гідності, хоча вони можуть бути гордовитими й упевненими. Тож, хоча впевненість і гордість можуть бути на перший погляд схожими на гідність, якщо придивитесь до цих якостей, то побачите: основна різниця в тому, що гордість і впевненість є затьмареними. Вони не є чистими: і гордість, і впевненість значною мірою залежать від думок та оцінок інших людей. Тоді як гідність є цілковитою протилежністю цьому: інші люди на неї не впливають; це дуже чисте, незатьмаренне відчуття.
Все це трохи складно пояснювати, адже багато хто з нас не має безпосереднього досвіду пережиття цих якостей і різниці між ними, тому є ризик хибного розуміння і хибної інтерпретації нашого досвіду. Ось чому нам конче необхідно медитувати і набувати досвід. Але, перед тим, як медитувати, важливо сформувати намір: що ми прагнемо набути почуття гідності за допомогою цієї медитації. Оце, а також щире співчуття — є ключовими складовими розвитку гідності.
Якщо коротко, що я хотів донести цим досить довгим поясненням: бажаю вам, усім, хто читає цей лист, набути почуття гідності — цілковитої гідності — аби у вашому житті з’явилися пережиття миру та спокою. Із цими якостями життя стає радісним і позитивним досвідом — тож хай усі ви розкриєте в собі гідність!
Із вдячністю, любов’ю і молитвами.
Сарва манґалам! (Хай усе буде сприятливим!)
К’ябґӧн Пакчок Рінпочє