Орґ’єн Тобґ’ял Рінпочє: Основні принципи офіри очисного диму (санґу)

Лераб Лінґ, 17 серпня 1997

Як заведено у Лераб Лінзі, усі збираються на найвищому пагорбі та офірують санґ. Чудового ранку того літа Рінпочє скористався нагодою викласти головні принципи санґу, аби допомогти західним практикуючим встановити зв’язок із цією тибетською практикою, перш ніж пояснювати щодо “коня вітру” або лунґта.

“Вам слід пояснити про санґ”, сказали мені цього ранку.

Історія виникнення практики санґу

В Тибеті практика санґу передує появі буддійських вчень. Коли Ґуру Рінпочє прибув до Тибету, він виконав практику “приборкання землі”, аби підготувати землю до зведення храму Сам’є. З цієї нагоди він адаптував місцеві практики санґу та “нґєн”[1], що трохи різняться між собою, а також офіру серк’єму, аби зробити їх частиною буддійського шляху.

Люди, а також божества і духи Тибету вже призвичаїлися до цих практик. Тож Ґуру Рінпочє зберіг деякі з цих ритуалів. Загалом, вони не потребували великих змін, тож Ґуру Рінпочє благословив їх, і лише адаптував деякі аспекти, щоб перетворити їх на буддійські практики. Таким чином, Ґуру Рінпочє удійснив неймовірну користь як для людей, так і для божеств та духів цього регіону.

Щодо змін: схоже, що у до-буддійській традиції санґу в Тибеті в деяких випадках передбачалися жертвопринесення тварин у вогонь. Ґуру Рінпочє удався до майстерних засобів, аби змінити ці практики: замість жертвопринесення тварин він запровадив традицію робити різноманітні форми з тіста. Він також навчив застосовувати аспекти божества, мантри, мудри та самадгі для освячення офір, щоб місцеві божества та духи дійсно отримали офіру.

Також, він дав настанови про те, як освячувати певні субстанції, які офіруються у вогонь під час церемонії санґу — різноманітні зерна, маленькі шматочки якісного шовку, порошок з різноманітного коштовного каміння, тощо. Їх освячують як “щедроти небесної скарбниці”; іншими словами, вони трансформуються на невичерпне джерело блага та виповнення усіх цілей практикуючого відтепер і аж до кінця кальпи.

Могутність божества, мантри, мудри та самадгі

В цілому, в практиках Таємної Мантри Ваджраяни задіяні божество, мантра, мудра та самадгі, чиї якості є незбагненними. Аби допомогти вам зрозуміти їхню могутність, розповім вам дві короткі історії, може це буде корисним.

Жив у Тибеті прославлений цілитель на ім’я Юток Йонтен Ґӧнпо. Він був дуже вмілим лікарем, особливо майстерним у зцілюванні людей. Лікував він також і місцевих божеств та духів. Одного дня його запросили до палацу Ньєнчєна Танґлхи, одного з головних місцевих божеств Тибету, задля зцілення його хворого сина. З цієї нагоди Ньєнчєн Танґлха продемонстрував лікарю усі багатства свого палацу. В одній із зал він зберігав дуже особливий скарб з “щедрот скарбниці простору”. Ньєнчєн Танґлха пояснив Ютоку Йонтену Ґӧнпо: “Ґуру Рінпочє благословив це і передав мені. Я ніколи нікому його не показую, але для тебе роблю виняток”. Лікар побачив маленьку стару то́рму (що виглядає як ті то́рми, які офіруємо під час санґу). Ньєнчєн Танґлха сказав: “Оце дав мені Ґуру Рінпочє. Це з невичерпних багатств скарбниці простору, яка миттєво дарує тобі все, чого бажаєш”. Ось настільки досконало Ґуру Рінпочє опанував божество, мантру, мудру і самадгі.

Якось Джам’янґ Кх’єнце Ванґпо та Джамґӧн Конґтрӱл Лодрӧ Тхає подорожували поблизу озера Сутрім, що в регіоні Дерґе. Вони поставили намет і офірували санґ. На столі перед Джам’янґом Кх’єнце Ванґпо лежав чималий самородок золота. Якоїсь миті Джам’янґ Кх’єнце Ванґпо передав самородок Джамґӧнові Конґтрӱлу, сказавши при цьому, що отримав його від божества озера Сутрім.

Джамґӧн Конґтрӱл якийсь час натирав самородок, а тоді мовив:

Можливо ще існують деякі дуже могутні практикуючі мантри. Приміром, я можу розчинити цей шмат золота.

Ану, розчини. — відповів Джам’янґ Кх’єнце.

Джамґӧн Конґтрӱл Рінпочє промовив кілька мантр, продовжуючи натирати самородок у долонях, як той повільно, починаючи з верхівки, перетворився на дерев’яну палицю, подібну до тих, які офірують у вогонь під час санґу.

Благословіння можливе лише тоді, коли справжній практикуючий мантри повністю опанував божество, мантру та самадгі. Якщо людина, яка намагається розчинити золотий самородок, не має цих духовних досягнень, ніякого розчинення не відбудеться, навіть після перебування у самадгі та виконання практики.

Практика санґу

До офіри санґу запрошуються чотири типи гостей

Під час офіри санґу маєте запросити та зробити офіри “чотирьом типам гостей”. Власне, офіри санґу, то́рми, чӧду та сурувсі мають справу із цими чотирма видами гостей.

Перший тип гостей — це “Три Коштовності, запрошені з пошани” — усі просвітлені істоти, позамежні світу звичайних істот — Три Дорогоцінності, ґуру, їдами, дакіні, захисники Дгарми.

Гості другого типу — це “захисники, запрошені з огляду на їхні якості”: захисники чоловічого, жіночого та нейтрального родів. Вони є істотами мудрості, які постають у формах мирських істот, аби захищати вчення Ваджраяни.

Сказано, що також доречно робити офіри санґу третьому типу гостей — “гостям, з якими маємо кармічні борги”. Це ті, хто створюють завади та перешкоди, як то вісімнадцять великих дӧнів — ґ’ялґӧнґи (дӧни чоловічої статі) та дремо (дӧни жіночої статі). Вони постають із затьмареннь і чіпляння за явища, що є природніми самопроявами ріґпи, як за “реальні”. Усіх їх включено до восьми класів богів та демонів.

Четвертий тип гостей — це “істоти шести класів, запрошені зі співчуття”: істоти шести станів самсаричного буття, а зокрема — істоти в бардо, які полишили своє тіло з попереднього життя, але ще не здобули тіло наступного життя, і блукають просторами бардо, страждаючи від жадання, відрази та невідання.

Спосіб офірування

Яким чином офіруємо? Коли практикуєте санґ, вам слід споглядати себе як божество їдама, наприклад, постаєте Шляхетним Авалокітешварою чи Ґуру Рінпочє. Вогонь, що перед вами, куди ви офіруватимете санґ, споглядайте в медитації як такий, що має природу богині Пандаравасіні. Споглядайте, як із вашого (як божества) сердечного центра випромінюються склади РАМ, ЯМ і КХАМ, що є, відповідно, складами вогню, вітру та води. РАМ утворює вогонь, що повністю спалює усі занечищення. ЯМ роздмухує вітер, що їх розвіює. А вода, що постає із КХАМ, цілковито змиває усе геть. Після того, дим вогню і сам вогонь набувають природи хмар зовнішніх, внутрішніх і потаємних офір, що примножуються у мільярди разів, заповнюючи таким чином увесь простір, і виповнюючи усі бажання божеств. Оце, якщо стисло, яким чином офіруємо санґ.

До санґу запрошуються гості — чотири типи гостей, як щойно було роз’яснено. Вони прибувають тієї самої миті. Їм одразу ж офірується санґ, і негайно після того їх просять повернутися до своїх осель.

Блага від практики санґу

Офіруючи першому класу гостей — “Трьом Коштовностям, запрошеним з пошани” — ви таким чином забезпечуєте те, щоб ви й усі істоти, безмежні кількістю як небокрай, перебували під захистом цих трьох джерел прихистку, отримували їхні благословіння і здобували духовні досягнення.

Офіруючи другому класу гостей — захисникам, запрошеним з огляду на їхні якості — будь-які перешкоди чи завади практиці святої Дгарми буде усунено, а духовні досягнення — звичайні та найвищі — здобудуться, оскільки захисники звершують свої діяння заради блага для істот.

Офіруючи санґ третьому класу гостей — тим, хто чинить перешкоди, й лиходіям, запрошеним з огляду на наші кармічні борги — дорогоцінна пробуджена свідомість (бодгічітта) зароджується в кожному з них, вони полишають свої лихі вчинки й заподіяння шкоди, і натомість спрямовують свою свідомість до Дгарми — на шлях до звільнення.

Коли робимо дарунки четвертому класу гостей — істотам шести класів, запрошеним зі співчуття, то очищуються кармічні борги, які вони накопичили у трьох світах із прадавніх часів, гамуються страждання від жадань, відрази та невідання, і вони читають молитви-прагнення слідувати шляхом щастя до вищих перенароджень.

На цьому короткий огляд практики санґу завершено.

 

[1] У іншому вченні Орґ’єн Тобґ’ял Рінпочє пояснював, що нґєн означає “дар, дарунок”. Тоді як санґ та серк’єм є універсальними, загальними офірами, у практиці нґєн дар є індивідуальним, зазвичай — певному місцевому захиснику (Ньєнчєн Танґлха, Маґ’ял Помра тощо).

 

Переклав з тибетської Ґ’юрме Авертін, редагувала Ані Цондрӱ.

Переклала з англійської Ната Сӧнам Ванґмо, 2020.

Англійський оригінал статті: http://all-otr.org/vajrayana/35-sang-practice-basic-principles

‹ До списку статтей