Лама Тензін Зангпо про щедрість та благодійність

Щедрість – це міжнародна мова. Її розуміють люди з різних країн, з різним рівнем достатку та освіти.  Щороку з’являються все нові формати безкорисливої допомоги іншим. Декілька років поспіль Україна переживала пік інтересу до благодійних кампаній, і зараз робити щось для інших стало для багатьох частиною повсякденного життя. Про те, що таке щедрість в контексті буддизму, як вона пов’язана із благодійністю та які форми волонтерської допомоги найважливіші для буддистів з точки зору накопичення заслуг розповів лама Тензін Зангпо. 

Що це і як воно працює?

Благодійність як прояв щедрості давно стала частиною життя багатьох сучасних людей. Це очевидно: щоб змінити на краще оточуючий світ, не треба мати багато грошей, влади, вільного часу. Маленькі добрі справи допомогають підвищувати якість життя інших. Найдивніше те, що цей стан “заразний”. Якщо хтось з ваших знайомих займається благодійністю, ймовірно, і ви цим займетеся. Як не дивно, але бути щедрим “за компанію” легко. Чужа щедрість допомогає нам вивільнити власну.

Може, щедрість — це природня потреба людини?

Лама Тензін Зангпо: «Люди відчувають, що проблеми у світі виникають через засилля негативних емоцій та їх наслідки, через чіпляння за «я». У багатьох є глибоке розуміння: я допоможу тільки собі, але поряд страждатимуть інші та я все одно не буду щасливим. Люди відчувають та знають, що їх особисте щастя залежить від щастя інших. Тому вони намагаються  спрямувати свої дії та турботу на інших людей, своє оточення, щоб атмосфера довкола була більш щасливою. Cаме тому благодійність така популярна».

lama tenzin zangpo

Щедрість руйнує наш затьмарений погляд на світ.  Добровільне даяння — це блага дія, яка “працює” на противагу одній з десяти неблагих дій, через які ми накопичуємо негативну карму. День у день прояви щедрості допомогають послабити хватку прихильності, однієї з причин життя в сансарі. Щедрість – це гарна протиотрута від егоїстичного розуму, який чіпляється за “я”. За допомогою щедрості мі накопичуємо заслугу, тобто те, що допомагає створити сприятливі умови, які в результаті призведуть до пізнання справжньої природи розуму. А пізнання дійсної природи приводить до звільнення та просвітлення. 

Також щедрість поглиблює наше співпереживання. Так, наприклад, ми часто всім загалом збираємо гроші на лікування незнайомих нам дітей та дорослих людей, тому що глибоко в собі не хочемо, щоб їм було боляче та погано. Ми віддаємо свій одяг менш заможним людям, бо знаємо на собі, як неприємно мерзнути та хворіти через це. Так щедрість стає фундаментом для люблячої доброти у санзі, сім’ї, компанії, місті, країні та у світі.

 

Про мотивацію

Лама Тензін Зангпо: «У щедрості та благодійності дуже важлива блага мотивація. Без неї це не матиме для людини такої значущості, не призведе до якихось корисних наслідків. З благою мотивацією сила даяння дуже велика!»

Мотивація – це те, що може перетворити наші повсякденні справи на буддійську практику. У людському розумінні мотивація нерідко включає в себе певний корисливий елемент: ми здійснюємо дію для того, щоб щось отримати натомість, навіть якщо це просто ментальне задоволення. У той же час, бодхісатви, які готові допомагати всім живим істотам, створюють для щедрості практично необмежену перспективу. Вони безкорисливі, вони знають, чого потребує той, хто звернувся до них і як йому допомогти. Звичайно, бодхісаттви можуть віддати іншим навіть своє життя, але на людському рівні це досить нереалістично. Втім, щедрість і у бодхисаттв, і у людей однакова. Якщо говорити про спусковий гачок щедрості, тобто, про її мотивацію, то один з найважливіших аспектів – безкорисливість. Коли щедрість призводить до того, що ми відчуваємо дискомфорт, розуміємо, що обділяємо себе і внутрішньо обурені своїм даванням, то це підпорядкування якимсь зовнішнім правилам, те саме горезвісне слідування за модою, а не внутрішні глибинні переконання.

Справжня щедрість – це стан розуму, в якому ми готові віддавати іншим все, чого вони потребують. Це повертає багатьох з нас в дитинство, коли дорослі нам часто говорили ділитися іграшками чи цукерками. Нерідко саме ці спогади викликають гострі напади жадібності; та й у дорослому віці нам часто здається, що якщо ми віддамо те, що у нас є, то самим нічим буде насолоджуватися. Однак щедрість – це не про те, щоб роздати все і стати жебраком. Це готовність віддавати безперешкодно, без коливань, без жалю, а також тоді, коли це доречно.

Не всяка допомога корисна

Лама Тензін Зангпо: «З точки зору буддизму щедрість може бути спрямована на два об’єкти. Перше – ми робимо підношення вищим, наприклад, Трьом дорогоцінностям. Друге – ми робимо пожертву рівним нам та нижчим. І те, і інше призводить до накопичення заслуги, але тільки в разі, якщо об’єкти справжні, нагідні.

Якщо говорити про давання рівним і нижчим, ваш об’єкт повинен бути відповідним, а щедрість має допомагати йому, а не погіршувати його ситуацію.

Давання потрібно здійснювати з мудрістю, дивитися, кому і що ми даємо. Наприклад, зараз у Непалі та Індії на вулицях можна зустріти багато дітей, які просять милостиню. Якщо ми даємо цим дітям гроші, вони несуть їх своїм батькам, і ті використовують своїх дітей знову і знову, відправляють їх жебракувати на вулицю замість того, щоб відправити у школу. Приносимо ми користь цим дітям своїм даванням або стаємо співучасниками експлуатації дітей? Нам слід про це думати. Така пожертва не дуже гарна. Але в Індії та Непалі у людей є традиція, вони дають кожному, хто попросить, не думаючи про наслідки свого вчинку ».

Лама Тензін Зангпо: Ефективна благодійність – це та, яка приносить справжню користь.

Наприклад, ми бачимо, що людина жебракує, бо у неї немає роботи. Можливо, вона не хоче працювати і нести відповідальність за своє життя. А може, обставини склалися неприємним для неї чином і вона не може знайти собі справу. Якщо ви дасте людині гроші, вони швидко закінчаться і не принесуть їй великої користі. Якщо у людини є проблеми з алкоголем або наркотиками, то так ви підтримаєте її згубну пристрасть і навряд чи вашу допомогу можна буде назвати гарною. Тому замість того, щоб давати гроші ції людині, краще допоможіть їй знайти роботу. Якщо ви бачите дитину, яка просить гроші на вулиці, краще докласти зусиль до того, щоб вона пішла до школи, здобула освіту, знайшла себе в якійсь професії та більше не була змушена жебракувати».

Три види щедрості

Лама Тензін Зангпо: “Матеріальне давання в буддизмі – лише один з видів щедрості, причому найпростіший. Така щедрість вважається досить легкою практикою. Для неї не треба довго медитувати, міркувати, розвивати шаматху. Це просто пожертва з розумом, який вільний від чіпляння. Якщо ми подивимося на шість параміт, то останні, параміти медитативної концентрації та мудрості, складні для практики. Щедрість – це перша параміта, і з усіх шести вона вважається найпростішою. Але до неї не варто ставитися легковажно: щедрість підтримує всі інші п’ять параміт. Параміти розвиваються тільки з опорою на попередню. Отже, лише на міцному фундаменті щедрості ми можемо досягти стабільності дисципліни. З опорою на дисципліну ми розвиваємо терпіння, з опорою на терпіння – старанність, з опорою на старанність – медитативну концентрацію, а з опорою на параміта медитативної концентрації ми розвиваємо мудрість. Тому щедрість дуже важлива: це перша сходинка до розвитку всіх параміт, і перестрибнути її не можна.

Два інші види щедрості – це давання для захисту від страхів і давання Дхарми, яке вважається найвищим.

 

Давання Дхарми передбачає, що ми даємо іншим істотам розуміння того, що таке відмова від неблагих вчинків, які результати цієї відмови і які наслідки слідування благим вчинкам. Таким чином ми даємо можливість іншим істотам досягти звільнення. Якщо хтось відчуває голод, звичайно, дуже важливо нагодувати його. Але їжа не допоможе йому позбутися від страждань розуму. У світі дуже багато страждань пов’язано саме зі станами розуму. Так, фізичні страждання заперечувати не можна, але сьогодні у людей дуже багато страхів, неспокою, які роблять нещасними навіть зовні благополучних людей. Все це – страждання розуму. І навіть страх втратити завтра їжу та дах над головою – це теж страждання розуму. Давання Дхарми – такий вид щедрості, який допомагає істотам звільнитися від цих страждань.

Допомагати з розумом

Нам здається, що даванням Дхарми можуть займатися тільки високо реалізовані Вчителі. Ми, прості миряни, не дуже добре розбираємося навіть в догматах, ловимо себе щодня на тисячі помилок, часом зовсім безуспішно б’ємося з власним егоїзмом – яку ж Дхарму ми можемо дати? Однак якщо поглянути на це питання ширше, то можливості давання Дхарми є у кожного – було б бажання.

Лама Тензін Загнпо: «Важливо розуміти, що матеріальна підтримка вчення Дхарми – це прояв давання Дхарми.

Особливо справедливо це для благодійної діяльності, пов’язаної з будівництвом буддійських храмів і центрів. Буддійський храм – це опора для слухання Вчення, роздумів над ним і медитацій. Якщо таке місце буде створено, багато людей отримають можливість вивчати там Дхарму. Потім ці люди зможуть допомогти багатьом істотам. Так Будда Шак’ямуні в результаті слухання, вивчення, медитацій над Дхармою досяг просвітління. Після цього він вчив протягом 35 років і зміг допомогти великій кількості істот.

Сьогодні багато людей страждають і шукають духовний дім, де можна знайти притулок. Зараз у світі переважають концепції, пов’язані з приватністю, і тому люди з недовірою ставляться один до одного – як до потенційного порушника. Якщо буде створено спільний простір, відкритий для всіх людей, багато хто буде з радістю приходити туди, щоб присвятити себе духовній практиці».

Щедрість як стан розуму подібна до м’язів – що частіше її практикувати, то міцніша вона. Для такої практики сьогодні не потрібно бути дуже заможною людиною, адже кожному з нас є, чим поділитися з іншими. Постійно практикуючи щедрість, ми робимо її частиною свого життя і звичним станом розуму, руйнуючи егоїстичний хід думок.

Притча про щедрість бідняка

Один бідняк запитав у Будди, чому він бідний. Бхагаван відповів: тому що ти не практикуєш щедрість. Бідняк заперечив: але для цього потрібно бути багатим, а мені й так нема чого віддавати! Будда відповів:

– У тебе є п’ять об’єктів, за допомогою яких ти міг би практикувати щедрість, але ти цього не робиш. Обличчям ти можеш дарувати посмішки іншим, але ти цього не робиш. Очима ти можеш дивитися на інших поглядом, сповненим любові та турботи, але ти цього не робиш. Своїм ротом ти можеш вимовляти щось хороше для інших, але ти цього не робиш. Своїм серцем ти можеш бажати щастя іншим, але ти цього не робиш. І своїм тілом ти можеш робити щось хороше для інших, але ти цього не робиш. Ти багатий настільки, наскільки собі дозволяєш.

Друзі, ці короткі настанови про щедрість як один з найважливіших аспектів буддійської практики лама Тензін Зангпо дав під час вчень у Києві в липні 2018 року. Зараз громада Рангджунг Йеше в Україні веде будівництво буддійського центру Джангчуб Чолінг, і це – відмінна можливість для практики щедрості! Джангчуб Чолінг – це не просто майбутній храм, а місце, де можна буде навчатися буддійської філософії і медитації у вчителів автентичної лінії передачі, брати участь в ретритах і вести духовну практику під керівництвом досвідчених майстрів. Сьогодні центр на стадії будівництва, і буддійська громада Рангджунг Йеше буде вдячна за пожертвування будь-якої суми на будівництво. Ваша щедрість – це практика однієї з параміт, благе дію і практика давання Дхарми!

‹ До списку статтей