Джерело: treasuryoflives.org

(близько 1850-1930(?) р.)

Донька великого тертона, Чоґʼюра Лінґпи, відіграла вирішальну роль у збереженні відкриттів її батька.

Донька великого тертона, Чоґʼюра Лінґпи, відіграла вирішальну роль у збереженні відкриттів її батька. Її сини впорядкували багато текстів садган, які були розсіяні між учнями, і попрохали про складення решти текстів. Водночас Кьончок Палдрьон відома через те, що вона зберегла ритуальні аспекти традиції. Вона вивчила й передала всі співи та мелодії, які повʼязані з практиками . Сказано, що вони всі були відкриті Чоґʼюром Лінґпою у видіннях. Вона також навчилася правильному методу гри на тибетському язичковому інструменті під назвою ґʼялінґ та навчала цьому інших.

Тулку Урґʼєн Рінпоче підтвердив, що вона також передала пояснення на офіри торм, які належать до циклу «Чоклінґ Терсар». Він також довіряв їй як умілій астрологині й лікарці, яка зналась на травах і щодня лікувала людей.

Вона вийшла заміж за Орґʼєна Чопела, сина впливової родини Цанґсар із Нанґчену. Вони проживали в родинному маєтку Орґʼєна Чопела, і вона провела багато років у монастирі свого чоловіка під назвою «Лгалам».

Усіх її чотирьох синів розпізнали як перевтілених лам, і всі вони були видатними ламами й тримачами відкриттів Чоґʼюра Лінґпи: ідеться про Самтена Ґʼяцо (помер у 1940? році), Ламу Санґака (1886-1949), Терсе Тулку (помер у 1956 році) та Чіме Дордже (1885 – 1948), батька Тулку Урґʼєна Рінпоче. Також вона мала двох доньок: Таші Чіме  і Ріґдзін Палдрьон.

Благословенна Арʼя Тарою, Ратною Шрі

Ця строфа стосується доньки Чоґʼюра Лінґпи, Кьончок Палдрьон (моєї бабусі). У неї було три видіння, у яких вона зустрілася з Пані Тарою так, ніби це було наяву, і вона досягнула досконалого звершення перед смертю.

Її мама, Дечен Чодрон, була доволі гнівною жінкою. Вряди-годи вона сперечалася з великим тертоном, не те щоб серйозно, але іноді вона була достатньо впертою, щоб почати суперечку. Хтось потім говорив, нібито через її впертість дитя в неї народилося дівчинкою, але, як на мене, життя Кьончок Палдрьон дійсно відповідає пророцтву Падмасамбгави.

На ній одружився Орґʼєн Чопел, майстер Ваджраяни з сімʼї Цанґсар, від якого у неї народилося четверо синів та дві доньки. Якщо перелічувати їх від найстаршого до наймолодшого, то ними були Самтен Ґʼяцо, Чіме Дордже, Лама Санґ-нґак Рінпоче, Терсе Тулку, а потім Таші Чіме й, нарешті, Ріґдзін Палдрьон. Учення терм Чоґʼюра Лінґпи продовжилися передусім через те, що Кьончок Палдрьон народила чотирьох синів, які надзвичайно прислужилися поширенню лінії. Це все стало можливим тому, що їхня мати була еманацією Ваджрапані – що є саме по собі чимось видатним.

Кьончок Палдрьон була досвідченою майстринею медитації й місцеві люди плекали в ній глибоку віру. Часто вони просили дати декілька ячмінних зернят, які вона благословляла, щоб носити їх у маленькому кейсі для амулетів. Також вони завʼязували її захисні амулети навколо ший їхніх кіз та овець. Деякі люди навіть випробовували, чи її захист насправді працює, стріляючи по своїм козам із рушниць. Вони казали: «Щоразу, як я поцілюю в свою козу, вона кричить «бееееее!» від болю, але, якщо оглянути ближче, ніде не можна знайти рани від кулі. Амулет зробив мою козу куленепробивною, я не обманюю!» Насправді, це було не так уже й погано, бо зміцнювало довіру людей.

Слід відзначити один цікавий момент: за ґуру вона мала власного сина – ідеться про Самтена Ґʼяцо. Він вказав на суть її ума, і вона безпомилково її розпізнала. Самтен Ґʼяцо говорив мені, що був вражений рівнем медитації, якого вона досягла. Ближче до кінця життя вона досягнула рівня, який називається «крах плутанини», на якому вже немає сновидінь під час сну, адже стан сну повністю очищується. У писаннях із цього приводу сказано, що в певний момент потік сновидінь вичерпується, і потік сяючої пробудженості стає безперервним, удень і вночі.

Кьончок Палдрьон вражала людей. Потік концептуальних думок умить всякав, щойно вони входили до її кімнати. Ум просто заспокоювався. Людина почувалася ясною й умиротвореною. Чіткість таких відчуттів була надзвичайно очевидною.

Кьончок Палдрьон померла в віці сімдесяти або сімдесяти одного року. Після кремації лишилася дивовижно велика кількість порошка сіндури на її кістках. Я також чув, що на одній із кісток був відтиск зображення Тари. Дзонґсар Кʼєнце та інші майстри вважали це зображення дуже важливим і, я думаю, що Дзонґсар Кʼєнце досі зберігає його.

 

Тулку Урґʼєн Рінпоче, уривок із книги The Great Tertön: The Life and Activities of Chokgyur Lingpa, Lhasey Lotsawa Translations, 2016, pp. 374-75.

 

На українську мову переклав Тарас Жуковський. Редагувала Ірина Галамба. Із оригіналом публікації можна ознайомитися тут.