Від учителя Самантабгадри, поміж чотирьох часів – за межами минулого, теперішнього й майбутнього – у місці дгармадгату буддового сімейства Аканішта, споконвічно непорушний, невитворений, величний буддовий розум, безперешкодна, дивовижна з’ява мандали основної природи проявилася сама собою у вигляді Дордже Шонну з дружиною. <…>

Відтак лінія починається з великого вчителя Самантабгадри й передається до Ваджрасатви, Ваджрапані й до Дакіні Лейкі Ванґмо, від кого її одержали Брамін Мії Топачен і інші. Опісля, коли тантри Пурби з’явилися в світі людей, пандіта Прабгагасті спромігся перемогти ворожих до Дгарми небуддистів Золотого Острову в Індії й перетворив їх на сповнених віри буддистів. Ачар’я Ґараб Дордже одержав передачу на справжню тантру Пурби від Ваджрасатви на вершині гори Малая, як він зазначає в своїх тантрах. Ачар’я Хунґченкара та інші тримачі усвідомлення видобули розділ досягнення як терма з саду Сілвацал Сітавана, Прохолодний Гай.

Після того, як небуддисти спустошили Гай Сандалового Дерева вогнем, Ачар’я Падма (Ґуру Рінпоче) відновив його до попереднього стану силою своєї пурби. Вімаламітра помахом своєї пурби розвернув течію Ґанґи, розділив її верхню й нижню частини й знищив морських морстрів-людожерів, які там проживали. Непалець Шрі Манджу в Дракмар Ґонґчені розтрощив на шматки кам’яні пагорби й підкорив кам’яних ґоблінів і крадіїв. Схожий випадок був, коли непалка Каласідгі ударила пурбою в скелю Карґонґ і проявила таким чином знаки досягнення.

Пані з Кхарчена, Єше Цоґ’ял, погрозливо спрямувала свою пурбу на вовка, який нападав на неї, після чого той спіткнувся і впав. Підкоривши родових ґоблінів, вона прославилася тим, що підкорила наступників-духів. Розмах її визвольної активності був такий значний, що їй було під силу вбити й оживити воронів, а також воскрешати мертвих людей. Ці та багато інших прикладів вказують на її незліченні знаки досягнення. Головний учень Цоґ’ял, Мену, Ґ’ялве Нінґпо, якого супроводжувала гірлянда воронів, міг змусити їх упасти на землю завдяки містичному спогляданню (Пурби). Палґі Лодро з клану Ло вдарила пурбою по армійським казармам і цілком перемогла непальске військо. Ньянґ Джняна повністю знищив ворогів свого брата. Є такі та багато інших історій.

Сила практик Пурби знищує зовнішніх ворогів та тих, хто чинить перешкоди, і таким чином дає змогу практикам здійснити реалізацію невисловної Дгармати. Із тих пір, як тантри Пурби потрапили до Тибету, Пурба стала методом усунення перешкод, демонів і завад. Пурба Вітотами, коли з’явилася в Непалі, усувала всі перешкоди негайно. На матеріальному рівні відбуваються справжні магічні прояви; а в суб’єктивному сенсі досягаються неосяжні благословення звільнення в дгармадгату. Оскільки Пурба це володар активності всіх будд, майстри Пурби мали довге, удатне життя й були довго знані за свої великі здібності.

Великий тертон, Король Дгарми Чоґ’юр Лінґпа має три класи Пурби: ґ’ю чи Магайоґа, Забдун Пурба; лунґ чи Ануйоґа, Лунґчен Дордже Копа Пурба; і мен-нґаґ або Атійоґа, ця Санктік Пурба. Джам’ян Кх’єнце Ванґпо має лінію слухання, яка має назву Прін лас Пур па ґНад тіґ [Phrin las Phur pai gNad tig]. І Кх’єнце, і Чоклінґ, як було сказано вище, проявили і внутрішні, і зовнішні знаки досягнення. Це підтвердження досконалості як глибокої традиції терма, так і лінії Слухання.

Оскільки Санктік Пурба містить ознаки геруки, у ній присутні всі якості та опис зовнішніх проявів. Це прояв самбгоґакаї з серцем великого співчуття, яке здатне звільняти чутливих істот. Як сутнісна пурба, Санктік Пурба була ідамом усіх Чоклінґів. Це Пурба Атійоґи, Пурба усних настанов. Практика дуже дієва для того, щоб позбавитися від усіх перешкод, вона стисла, і її легко виконувати, а також вона багата на благословення.

“Вступ до Санктік Пурби”, уривок із книги “Потужне перетворення”, написаний Чоклінґом Рінпоче