Белмо Шакʼядеві (іноді її називають Шакʼядема) була однією з пʼятьох головних дружин Ґуру Рінпоче. Інформації з її біографії збереглося мало, але, схоже, що вона була донькою непальського короля Пуньядгари, принцесою. 

Печера Асура, Парпінґ, Непал

Белмо Шакʼядеві (іноді її називають Шакʼядемою) була однією з пʼятьох головних дружин Ґуру Рінпоче. Інформації з її біографії збереглося мало, але, схоже, що вона була донькою непальського короля Пуньядгари, принцесою. Відповідно до однієї з легенд, її мати померла під час пологів. Шакʼядеві лишили біля тіла матері на цвинтарі. Тим не менше, вона вижила завдяки зграї  мавп, які виростили її. 

Підрісши, вона стала йоґіні й проживала біля Санкгу, місця паломництва за межами Катманду. Сказано, що, коли її зустрів Падмасамбгава, то  помітив, що на руках і ногах вона мала перетинки, як гуска. Розгледівши ці знаки, він розпізнав її як дакіні мудрості й взяв своєю духовною дружиною. Вона отримала від Ґуру Рінпоче вчення й стала його духовною опорою. 

Сказано, що вона була еманацією ума Ваджраварагі. 

У Янґлешо, яке нині має назву Парпінґ, у Непалі, вони вдвох практикували садгану Янґдака Геруки. У той час шкідливі духи викликали трирічну посуху, принісши страждання голоду й хвороб. Падмасамбгава попрохав своїх учителів у Індії дати відповідне вчення, щоб угамувати їх. Повернулося двоє чоловіків, навантажених тантрами й коментарями на Ваджракілаю, і тієї миті, коли вони дісталися  Непалу, перешкоди були припинені. 

Ґуру Рінпоче та Шакʼядеві практикували на мандалу девʼятьох божеств Вішуддги Геруки. Після тривалої практики, у них було чисте видіння божеств Вішуддги й Ваджракілаї. Разом вони виконували обʼєднану садгану Вішуддги й Ваджракілаї й досягли третього рівня відьядгари магамудри. Сказано, що Шакʼядеві досягнула непорушного райдужного тіла як повністю звершений практик. 

Коли Єше Цоґʼял відвідувала Янґлешо, ці дві колишні дружини Ґуру Рінпоче зустрілися й обговорювали Дгарму, поєднуючи свої уми. У якийсь момент, коли Єше Цоґʼял офірувала золото й благала Шакʼядеві про вчення, вона розпочала з таких слів: 

 

Вітаю, сестро, дружино нашого єдиного Вчителя! 

 

Учень, які я бережу, небагато. 

 

Але через співчуття святого Орґʼєна Самбги 

Я маю вчення, які потрібні під час народження та смерті: 

Єдність стадій Зародження та Завершення; 

Велику Печатку, Магамудру; 

Настанову про Ясне Світло та Ілюзорне Тіло. 

 

Ці, завдяки яким «бардо-лоно» спорожнюється, 

Є вченнями Непалі Шакʼядеми. 

 

Changchub, Gyalwa., Nyingpo, N., Tsogyal, Yeshe. Lady of the Lotus-Born: The Life and Enlightenment of Yeshe Tsogyal. United Kingdom: Shambhala, 2002, p. 56. 

Із оригінальним текстом англійською мовою можна ознайомитися тут. На українську мову переклав Тарас Жуковський, редагувала Марина Рябикіна.