Цикей Чоклінґ Рінпоче 

Чоклінґ Рінпоче, джерело – Chokgyur Lingpa Foundation

Народжений у 1953 році, Лунґток Ґʼяцо, другий старший син Тулку Урґʼєна Рінпоче, був визнаний Його Святістю 16-м Кармапою в Цурпу як 4-та реінкарнація Терчена Чоґʼюра Дечена Лінґпи. Йому дали імʼя Ґʼюрме Девей Дордже – формально знаний як Кела Чоклінґ і Цикей Чоклінґ. 

У 1959 році Чоклінґ Рінпоче зі своїм старшим братом Чокʼї Ньїмою Рінпоче вступили до молодшої школи лам у Далгузі, у Індії. У віці 11 років вони обоє повернулися до Сіккіму та вступили до монастиря «Румтек», яка була резиденцією 16-го Кармапи, де пліч-о-пліч вони розпочали одержувати передову монастирську освіту. 

У Румтеку Цикей Чоклінґ Рінпоче завершив важкий курс навчання під керівництвом численних видатних буддійських майстрів, якими головував сам Його Святість. Під керівництвом Кенчена Транґу Рінпоче він вивчав буддійську філософію, за допомогою Превелебного Тенґи Рінпоче він засвоїв докладне тренування в ритуалах Ваджраяни й під керівництвом Його Превелебності Калу Рінпоче він звершив Шість Доктрин Наропи. 

На додаток до цього, Цикей Чоклінґ Рінпоче одержав істотну передачу усієї лінії нінґма від Кʼябдже Ділґо Кʼєнце Рінпоче та Кʼябдже Дуджома Рінпоче. Від свого батька, Тулку Урґʼєна Рінпоче, Цикей Чоклінґ Рінпоче кілька разів одержував передачу на родовід «Чоклінґ Терсар», на «Нові Скарби», які були відкриті його попередником, Першим Чоґʼюром Лінґпою. 

У 1974 році Цикей Чоклінґ Рінпоче й Чокʼї Ньїма Рінпоче залишили Румтек і помандрували суходолом до Катманду, де приєдналися до своїх батьків. Родиною вони виконали наказ 16-го Кармапи й, долаючи труднощі, збудували один із найбільших монастирів Непалу, «Ка-Ньїнґ Шедруб Лінґ», який згодом урочисто відкрив Його Величність король Бірендра Бір Біркам Ша та освятив 16-й Кармапа в 1976 році. Із тих пір Цикей Чоклінґ Рінпоче проживав у монастирі, де був ваджровим майстром, керуючи складними та потужними ритуалами Ваджраяни, які виконувалося задля блага монастирської спільноти, а також для зібрання мирян. 

Рінпоче слугував майстром церемоній Ваджраяни в монастирі «Ка-Ньїнґ Шедруб Лінґ» і декількох інших чоловічих і жіночих монастирях, а також центрах практик у регіоні Гімалаїв. Він був автором двох книжок: «Лотосовий Океан: сімʼя піднесеної Дгарми» (Lotus Ocean: Seeds of the Sublime Dharma), виданої Rangjung Yeshe Publications у 2001 році, а також «Великі ворота: путівник до сердечної практики ґуру, яка розсіює всі перешкоди», виданої Rangjung Yeshe Publications у 2008 році. 

Парінірвана Цикея Чоклінґа Рінпоче 

Цикей Чоклінґ Рінпоче увійшов у парінірвану о 10:12 ранку 18 грудня 2020 року в віці 68 років у Сінгапурі в присутності членів сімʼї. Рінпоче увійшов у стан тукдам (тиб. ཐུགས་དམ་) – прогресивний стан медитації, який практикують буддійські майстри в проміжному періоді після смерті. Кудунґ Рінпоче повернувся до монастиря «Ка-Ньїнґ Шедруб Лінґ» у січні 2021 року. 

Ми заохочуємо всіх, хто мав звʼязок із Рінпоче, робити благодійні устремління задля швидкої й безпомилкової реінкарнації Кʼябдже Чоклінґа Рінпоче. І нехай усі устремління Кʼябдже Чоклінґа Рінпоче задля блага всіх чутливих істот і розквіту та поширення священної Дгарми Будди ростуть без будь-яких обмежень 

Родовід перенародження Цикея Чоклінґа 

  • Третій Цикей Чоклінґ, (1940? – 1952? рік) – народжений у Ярлунзі; помер у віці 13 років. Було дві реінкарнації. 
  • Четвертий Цикей Чоклінґ, Кела Чоклінґ (1953? – 2010 рік). Проживав у монастирі Цикей у Тибеті. 

 

Із оригіналом статті англійською мовою можна ознайомитися тут. Також перекладаена частина статті про парінірвану й родовід перенароджень Цикея Чоклінґа, яка міститься за цим посиланням. Переклав Тарас Жуковський, редагувала Марина Рябикіна. 

‹ До списку статтей