Далай-лама, джерело – pixabay.com

Текст від Його Святості Далай-лами 

Головне джерело щастя полягає в тому, щоб відчувати доброту та душевне тепло до інших. Ми всі такі ж, як інші люди. Ми однаково народжуємося, однаково вмираємо й хочемо жити щасливим життям. 

Ключ до щастя – це спокійний ум. Це не щось, що ми можемо купити. Внутрішній мир кожен із нас має культивувати зсередини. Усі релігійні традиції, попри  філософські розбіжності, які є між ними, несуть однакове послання, що любов і душевна теплота є основою такого душевного спокою. 

Мені іноді хочеться, щоб ми більше були схожі на дітей, які від природі відкриті та приймають інших. Натомість, дорослішаючи, ми не розвиваємо наш природний потенціал і  відчуття фундаментальних людських цінностей. Нас захоплюють відмінності, які є другорядними, і ми схильні думати категоріями «ми» та «вони». Це може змінити освіта. Нам слід навчитися розрізняти деструктивну природу емоцій, таких як гнів, страх та привʼязаність, які порушують наш душевний спокій, від позитивних якостей емоції співчуття, які є справжнім джерелом щастя. 

Я часто запитую себе, у чому сенс життя. І роблю висновок, що він полягає в тому, щоб бути щасливим. Ми гадки не маємо, що трапиться з нами в майбутньому, але живемо надією, що надихає нас жити далі. Іноді є недостатньо розуміння того, що таке сенсорна свідомість та ментальна свідомість. Абсолютне джерело щастя – це ментальне відчуття радості, а не багатство чи матеріальні речі. Сенсорне задоволення, яке забезпечують матеріальні речі, як правило, нетривке. Таке задоволення не розвіює занепокоєння та страх. Із іншого боку, ментальна радість підтримується сама по собі. 

Нині вчені також погоджуються, що наша основна людська природа співчутлива та добросердечна, адже так починаються наші життя. Без материнської любові та ласки ми б не вижили. Оскільки наше власне щастя залежить від інших людей, природно відчувати тепло до них. Людські істоти чуйні. Якою б прекрасною не була квітка, вона не відреагує на мою усмішку. Але якщо я усміхнуся іншій людській істоті, вона чи він зазвичай усміхнеться у відповідь, і навіть тварини реагуватимуть позитивно. 

Зараз світ переважно зосереджений на зовнішньому розвитку. Тим не менше, стародавні індійські традиції наголошували на тому, що слід дивитися всередину, щоб віднайти дійсне джерело радості. Щоб бути щасливими, нам потрібно змінювати  ум. Це основа давніх традицій ахімси, не завдавання шкоди, і каруни, бажання, щоб інші звільнилися від страждання. 

Співчуття, активна турбота про благополуччя інших,  – це не лише частина релігії, це також частина нашого життя як людей. Зі співчуття ми розвиваємо впевненість у собі; це дарує внутрішню силу, даючи змогу діяти прозоро та відверто. Якщо особа щасливіша, його чи її сімʼя щасливіша; якщо сімʼї щасливі, спільноти та народи теж будуть щасливі. Якщо кожен із нас працюватиме, щоб змінити себе, ми зможемо змінити спосіб життя людей і зробити це століття століттям співчуття. 

Ми маємо постійно зважати на єдність людства, памʼятаючи, що всі ми прагнемо бути щасливими. І дійсно, кожен має право на щасливе життя. На шляху до цього нас можуть спіткати проблеми, але нам не слід втрачати надію. Нам потрібно підтримувати  рішучість без нетерплячого бажання досягнути швидких результатів. 

Якщо ви погоджуєтеся з будь-чим, що я тут написав, сподіваюся, що ви слідуватимете цьому в повсякденному житті. Як я сказав раніше, якщо ви хочете, щоб інші були щасливими, практикуйте співчуття; якщо хочете самі бути щасливими, практикуйте співчуття. 

 

Напершу опубліковано в India Today 30 вересня 2021 року. Із оригіналом публікації англійською мовою можна ознайомитися тут. На українську мову переклав Тарас Жуковський, редагувала Марина Рябикіна.