Джамʼян Кʼєнце Чокʼї Лодро; джерело – “Вікіпедія”

Бір, 2010 рік

У книзі “Життя й часи Джамʼяна Кʼєнце Чокʼї Лодро” Орґʼєн Тобґʼял Рінпоче описує, як Дзонґсар Кʼєнце Рінпоче увірвався до його будинку в Бірі, “як вихор”, і вимагав, щоб йому розповіли всі історії, які Орґʼєн Тобґʼял Рінпоче знав про Кʼєнце Чокʼї Лодро, тієї ж самої хвилини. Орґʼєн Тобґʼял Рінпоче одразу вмостився в своєму великому шкіряному кріслі біля вікна й почав оповідь. Зрештою, після кількох таких візитів Дзонґсар Кʼєнце Рінпоче записав більш як дванадцять годин історій – багато хто з нас чув принаймні якісь із них до цього, але аж ніяк не всі.

Чому Дзонґсарові Кʼєнце Рінпоче потрібна була вся ця інформація? Виявилося, що він готував англійський переклад величної духовної біографії Кʼєнце Чокʼї Лодро від Ділґо Кʼєнце Рінпоче й хотів додати в книгу більш неформальні історії від Орґʼєна Тобґяла Рінпоче. Я здогадуюся, що Дзонґсар Кʼєнце Рінпоче хотів презентувати настільки цілісну картину особистості Чокʼї Лодро, наскільки це можливо, щоб викликати інтерес у сучасних учнів. Намтар від Ділґо Кʼєнце Рінпоче розкриває дуже надихаючу й піднесену історію життя й звільнення Кʼєнце Чокʼї Лодро, духовного велетня; а мета історій Орґʼєна Тобґʼяла Рінпоче полягає в тому, щоб надати контрасту доступності, зосередившись на Чокʼї Лодро як на чоловікові, яким його памʼятали його близькі друзі, супровідники та родина.

Щоб збудити ваш апетит, ось перша глава історій Орґʼєна Тобґʼяла Рінпоче, які описують місце народження Чокʼї Лодро в “Безплідних землях” Каму, його батька-дивака й багатостраждальну матір – і це все, звісно, лише початок історії…

Дитинство Кʼєнце Чокʼї Лодро

Місце його народження

Ділґо Кʼєнце розповів мені, що хоч ми знаємо, що Джамʼян Кʼєнце Чокʼї Лодро народився в рік змії, ми не можемо бути впевнені щодо точної дати. Мене це збентежило, і я спитав Ділґо Кʼєнце, чому батьки Рінпоче, які були такими освіченими людьми, не записали дату народження їхнього сина. Його батько – сказав Ділґо Кʼєнце Рінпоче – був дуже великим йоґіном, але й непередбачуваним; він не записував узагалі нічого. Рінпоче сам зазначає в своїй біографії в вірші, що день його народження невідомий:

Оскільки батьки мої були безтурботними,

Вони не вели записи

Про планети, зірки, лиховісні сни й таке інше.

Що ми знаємо, так це те, що він народився в Реке, яке також знане як Са-нґен, “Безплітні землі”. Народитися в Реке було водночас добре й погано: добре, бо Реке це одна з чотирьох вузлів-земель у східному Тибеті; і погано, бо вона була домівкою для багатьох злодіїв, банд грабіжників і аферистів. Рінпоче завжди говорив, що люди Реке були неймовірно норовливими.

Місцевість долини Реке була настільки крутою й плутаною, що якби там народилося теля, а потім його перенесли через небезпечну ущелину, воно б не знайшло дороги назад, коли виросло. Тому й зайди не мали жодної надії, щоб орієнтуватися там на місцевості. І ще з того, що я чув, це надзвичайно ізольоване й неприйнятне для життя місце. Іноді кажуть, що це частина Дерґе, іноді, що ні; і ще розповідають багато історій про спроби вторгнень і жахливі вбивства, які траплялися, коли ньєрпа Джаґо Цанґ був молодий.

Тим не менше, Кʼєнце Чокʼї Лодро народився в Реке, і на його характер неминуче впливали місцеві звичаї. Наприклад, упродовж свого життя він любив заварювати чай так, як робив це, коли був хлопчиком, і завжди зберігав брикет чаю з Реке в своїй скрині з цінними речами, загорнутий у чорний мішок із кабарги, який був виготовлений ще в часи Джамʼяна Кʼєнце Ванґпо. Він відламував шматок від брикету чаю, ніс його на кухню, подрібнював між двома каменями, змішував дрібний порошок із невеликою кількістю цампи, маслом і окропом, змішував це в своєрідну рідку кашу, а далі випивав це все за раз – часто по три-чотири чашки швидко одну за одною. Іноді Ділґо Кʼєнце Рінпоче теж був запрошений приєднатися до нього.

“Це особливий чай із Са-нґен, – говорив Рінпоче, – чай із Реке такий смачний!”

Із цієї історії зрозуміло, що Рінпоче лишив принаймні одну з са-нґенівських звичок.

Батько Кʼєнце Чокʼї Лодро

Як зазначав Ґонґна Тулку, Рінпоче говорив: “Майстри такі вчені, як мій батько та Другий Нетен Чоклінґ, Нґедьон Друпе Дордже, які також одержали величезну кількість посвят та передач, не зʼявилися серед нинішнього покоління. Ці два великі майстри мали схожі дикі натури. Вони ніколи не переставали запитувати: “Варто мені чи не варто?”

Я спитав Ґонґну Тулку, що Рінпоче мав на увазі під виразом “варто мені чи не варто”. Він пояснив, що батько Рінпоче міг робити речі як, наприклад, змусити свою дружину пожертвувати її намиста з дзі, коралу й інші коштовні камені ламі (тобто йому) й продати взагалі все, включаючи його намети, будинки й інше майно, щоб він міг жити, як бездомний аскет. “Відтепер, – казав він, – я хочу бути мандрівником без жодного майна”. Але в інший час він міг чинити, як високий лама, і придбати багато наметів, будинок і набути всі звичні атрибути достатку й соціального стану. Іноді здавалося, що він жадав більшого й був надзвичайно привʼязаний до багатств та матеріальних володінь, і коли крадії з Ґонджо й Реке крали будь-яких його тварин, він без вагань нищив їх за допомогою чорної магії.

Рінпоче говорив: “Головним божеством, дійсним ідамом нашого домоволодіння, Серпа Цанґ, був Ваджракілая Дудула Дордже. Нашим особистим захисником був Жінкйонґ. Але активності виконував супровід Жінкйонґа. Сила чорної магії мого батька була незаперечна! Мабуть, він використав її, щоб убити багато людей, адже було відомо, що жителі Ґонджо й Реке жили в страху через чаклунство, яке практикувалося в домоволодінні Серпи”.

Одного дня, як казав Рінпоче, його батько вдягав робу з довгими рукавами; наступного – білий нижній халат і смугасту хустку; а на третій день він одягав роби й хустки з найліпшої бавовняної тканини. Іноді від носив своє довге волосся навипуск і обгортав його синьою тканиною так, що його голова здавалася синьою; у інший час він одягав червоне, і його голова здавалася червоною. Але він завжди заправляв пурбу, яка належала Дудулові Дордже, за пояс, точно так само, як Дудул Дордже завжди її носив. Хоч ритуали, які включали в себе палаючі торми й таке інше, не практикувалися широко, Рінпоче говорив, що його батько був у захваті від виконання надзвичайно гнівних ритуалів і робив це раз по раз. Він кидав свою пурбу після кожної підкинутої палаючої торми, і якщо торма не оберталася, він повторював ритуал наступного дня.

Цей чоловік, Ґʼюрме Цеванґ Чокдруб, який зʼявляється як Ґʼюрме Цеванґ Ґʼяцо в “Великій біографії”, син старого тертона з Сер і нащадок Дудула Дордже, був батьком Джамʼяна Кʼєнце Чокʼї Лодро. Ґонґна Тулку сказав, що чув це все сам із вуст Рінпоче.

Я спитав Ділґо Кʼєнце Рінпоче, чи це правда, що з-поміж двох синів Ґʼюрме Цеванґа Чокдруба Терсей Чіме отримував задоволення від гнівних активностей, а Рінпоче менше їх практикував. Він сказав, що ні, це неправда: Рінпоче теж займався гнівною активністю. Він ніколи не мирився з порушеннями будь-якого роду і завжди практикував гнівну пуджу, щоб очистити навіть найменшу шкоду, завдану Дгармі Будди чи лінії Кʼєнце.

Мати Кʼєнце Чокʼї Лодро

Я чув, що родина матері Рінпоче походила з Амдо й що вона була нащадком великого майстра Сергія Чадрала. Однак про жінок у тибетській культурі говорять рідко, і ніхто, із ким я говорив, не зміг підтвердити, ким були її батьки чи навіть як їхня родина називалася. Тим не менше, вона була реінкарнацією дакіні Шази Камоче. Рінпоче говорив Ділґо Кʼєнце, що в останній частині його життя, задовго після її смерті, вона іноді зʼявлялася до нього в видіннях і робила пророцтва. Але крім того, що Ділґо Кʼєнце Рінпоче згадав її в своїй “Великій Біографії”, що вона була наділена всіма характеристиками дакіні, ніхто не зміг встановити з будь-якою певністю, у якій сімʼї вона народилася.

Коли мати померла, Кʼєнце Чокʼї Лодро попросив Адзома Друкпу й багатьох інших лам зробити ворожіння щодо її наступного перенародження. Лами відповіли, що виглядало так, ніби вона вчинила низку другорядних порушень самай, і що для неї слід зробити стільки практик Ваджрасатви, скільки можливо. Як зазначав Рінпоче, його мати була дуже благородною істотою, але пережила надзвичайно складні обставини через те, що жила з чоловіком, який ніколи не припиняв поводитися в найбільш особливій манері, і через те для неї було неможливо уникнути порушення самай.

Племінник та секретар Кʼєнце Чокʼї Лодро

Я спитав у багатьох людей про те, хто був батьком Чакдзо Цеванґа Палджора. Таші Намґʼял не був упевнений і сказав: “А він не син сестри Рінпоче?” Але схоже, що він був сином старшого брата Чокʼї Лодро Дудула, який був водночас мирянином і практиком Тантри. Ґонґа Тулку детально розповів мені про його родинну лінію.

Із оригіналом публікації англійською мовою можна ознайомитися тут.