Є історія, що колись давно в Індії жив король на ім’я Тріцен, який не був буддистом. Він любив їсти настільки свіже м’ясо, щоб там відчувалася ще тепла кров. Цей король вбив десять тисяч тварин. Коли кармічні наслідки цих дій визріли, він переродився у Ваджровому Пеклі –  в одному з вісімнадцяти пекельних царств. Інтенсивність його страждань була настільки сильною, що він помирав сто разів і кожного разу знову перенароджувався в цьому пеклі. Шляхетний Ананда побачив страждання цієї занечищеної істоти й спитав Баґавана, хто це. Баґаван відповів: “Це – кармічне визрівання істоти, що раніше була чоловіком і любила їсти настільки свіже м’ясо, щоб там відчувалася ще тепла кров, а ще він вбивав тварин і отримував від цього задоволення”. Тоді Ананда звернувся до Короля Дгарми – Будди Шак’ямуні: “Чи є якийсь спосіб звільнити цю людину?” На це Повелитель Смерті, Король Дгарми (Будда) відповів: “Якщо хочеш звільнити цього чоловіка з пекла, рятуй тварин в земному царстві, і тоді він звільниться ”. Тож Ананада рятував життя тварин на благо цього чоловіка, і таким чином зміг звільнити його з Ваджрового Пекла.

Тварини, яких слід рятувати

Взагалі немає різниці, якого розміру чи виду мають бути тварини, життя яких ви хочете врятувати. Хоча вважається, що, коли ви купуєте і відпускаєте на волю тварин, яких планували вбити м’ясники на скотобійні, то це природним шляхом принесе вам найбільше благо.

У який спосіб звільняти тварин

Звільнення старих і змарнілих тварин, худоби, що вже нам не потрібна – приносить менше блага і надбань, аніж порятунок здорових і цінних тварин. Під час практики звільнення істот лами, монахи або хтось інший спершу очищають тварин за допомогою диму: запалюють перед ними пахощі, ялівець, а ще сиплять освячені зерна гірчиці, для того, аби відігнати духів, що чинять перешкоди, і також виконують ритуал омовіння. Після цього вони читають ритуальні тексти для порятунку життів, наприклад, сутру Амітаюса й дгарані Амітаюса, а також зароджують прагнення, щоб врятовані тварини насолодилися своїм довгим життям і прожили ще сто років з цього самого дня. Опісля вони знімають вуздечки з голів тварин, сідла з їх спин і присягаються ніколи більше не поневолювати їх. Далі тварин відпускають на свободу й проганяють. 

Сприятливий час для практики порятунку життя

Основні дні для звільнення тварин: 8й, 10й, 15й, 25й та 30й день за місячним календарем. Саме в ці дні надбання і благо від звільнення тварин збільшується в сто тисяч разів, порівняно з іншими днями. Але, якщо є потреба, то практику порятунку життя можна виконувати  й в інші дні, які не є особливими за місячним календарем, наприклад, під час буддійських фестивалів  тощо. 

Блага від звільнення живих істот

Блага від звільнення живих істот такі ж самі, як і від дотримання повних обітниць для монахів. Наприклад, звільнення однієї вівці дарує очищення одного перенародження в нижчих світах. Звільнення однієї кози принесе очищення семи перенароджень у нижчих світах. Навіть, якщо хтось робив страшні вчинки – вбив сотню людей і сотню коней у цьому світі, звільнення однієї тварини може очистити ці неблагі дії та затьмарення. Порятунок 13-х життів очищає неблагі дії та затьмарення кількістю в десять тисяч еонів. Якщо врятувати чиєсь життя від імені людини, чиє життя добігає кінця, то життя такої людини продовжиться. Якщо врятувати тринадцять життів від імені людини, якій залишилося жити всього лише три дні, то її життя напевне продовжиться до трьох років.

Водночас в сутрах Будди сказано, що вбивство однієї звільненої тварини (тобто такої, що була врятована під час такої практики) прирівнюється до вбивства тисячі людей, і такий вчинок може призвести до незліченних негативних наслідків.

Це уривок із книги Кхенпо Ґʼялцена “Лампада, яка освітлює шлях до звільнення”, який переклали Марина Рябикіна та Тарас Жуковський.