Раніше ми писали про те, що Річард Ґір записав аудіокнигу за твором свого друга і вчителя – Чок’ї Ньїми Рінпоче “Сум, любов, відкритість: буддійський спосіб радіти”. Послухати кілька частин аудіо у виконанні пана Ґіра можна за лінком: https://shedrub.org/sadnessloveopenness/. 

Як могла доля пов’язати таких несхожих людей, як відомий кіноактор та буддійський вчитель? Що дає сучасній людині дружба із буддійським майстром? От що розповідає про це сам Річард Ґір:

– Мій друг і вчитель Чок’ї Ньїма Рінпоче є сучасним і автентичним майстром Дзоґчен. Він написав книгу, яка кидає рятувальний жилет всім нам, хто потопає у морі невігластва, пристрасті та ненависті. Він каже що “Дгарма – це не хобі”, а насправді є дуже серйозною  справою. Дгарма може врятувати нас від океану забуття і ми можемо згадати, хто ми є насправді: істоти світла, любові і мудрості. Повне звільнення можливе, якщо ми докладаємо зусиль, і гарантоване – якщо ми слідуємо настановам учителя. Рінпоче проводить нас по стадіям буддійської практики і скеровує до радості і свободи вчення Великої Досконалості, Дзоґчен. Рінпоче наголошує на необхідності засвоєння істини непостійності і взаємозалежного походження як джерел нашого майбутнього просвітлення. Насправді це дуже надихаюча книга для всіх практикуючих.

Ми нагадуємо, що триває збір коштів на видання книги Рінпоче “Сум, любов, відкритість: буддійський спосіб радіти” українською мовою. Пітримати адаптацію можна тут, і ми будемо вдячні за фінансову підтримку у бідь-якому розмірі! Не забудьте вказати у коментарі до платежу “КНИГА РІНПОЧЕ”.

А поки що ми щасливі представити вашій увазі уривок з книги. Щиро дякуємо перекладачам та всім людям, які працюють над виданням твору Рінпоче в Україні! Наголошуємо на тому, що кожен, хто допомагає у виданні своїм вільним часом, грошима, навичками перекладача або редактора, практикує найвищу форму параміти щедрості – даяння Вчення!

***

Непостійність – це не якийсь магічний трюк, але те, що драматично і майже магічно змінює наше бачення світу. Вона надає нам такі здібності, які раніше нам здавалися неможливими. Ми починаємо дивитися на себе і світ під абсолютно новим кутом зору. У цьому якісному прогресі нашого сприйняття і полягає практика дгарми. Зрештою ми можемо судити про свій духовний розвиток із того, як часто ми пам’ятаємо що складові феномени є непостійними. Досвідчені практикуючі знають це спонтанно, адже вони вже стали вільними.

УЯВНЕ І РЕАЛЬНЕ

Ми вивчаємо Дгарму, щоб збагнути реальність, пізнати справжню природу всіх речей. Це усуває всі без винятку негативні емоції і перешкоди. До того ж нам потрібно знати, якою є видається реальність для інших. Іншими словами, нам потрібно розуміти світ у його цілковитому й нескінченному різноманітті і в той же самий час ніколи не забувати про його справжню природу. Ось яке знання нам потрібно розвивати.

Дуже важливо розуміти обидва виміри: реальність, якою вона видається іншим, і реальність, якою вона є насправді. Розуміння, як інші сприймають світ, є дуже цінним. Ми не можемо просто нехтувати переживаннями інших, як чимось помилковим. Звичайно, з точки зору пробудженої свідомості той спосіб, у який звичайні істоти сприймають світ, є дійсно помилковий. Але для нас все здається таким справжнім!

Наскільки б ми не були спантеличеними і затьмареними, ми все одно автоматично сприймаємо весь досвід своїх переживань як такий реалістичний. Тому у буддійських текстах говорять про два типи реальності: уявну і справжню. Але попри це ми безперечно не маємо права нехтувати реальністю уявною, адже вона інтуїтивно сприймається нами як справжня.