Чок’ї Німа Рінпоче про сучасні екологічні проблеми
«Ми, людські істоти, заходимо на дуже небезпечну територію… Наш світ може перетворитися на пустелю, і нам потрібно це усвідомлювати»
Джон Стенлі: Рінпоче, екологи стверджують, що льодовики в Тибеті щороку тануть і зменшуються на 7 %, тобто вдвічі швидше, аніж снігові вершини в європейських Альпах. Якщо нічого не зміниться, то за 20 років у тибетських горах майже не залишиться снігу. Річки в цьому азійському регіоні розливаються все більше. Кількість води, яка протікає в них улітку, безпосереднім чином залежить від танення льодовиків. У майбутньому в Індії та Китаї можуть виникнути серйозні проблеми через нестачу води. Мільйони людей від цього постраждають, а також у результаті впаде урожайність.
Чок’ї Німа Рінпоче: Ми, люди, жадібні істоти. Із одного боку, ми відчуваємо себе розумними, оскільки нині живемо дуже цивілізованим життям. Ми маємо доступ до новітніх технологій, ми заможні і живемо в комфорті. Кілька тисяч років тому життя людей було складним. Не було літаків, автомобілів і навіть велосипедів, і було непросто пересуватися з одного місця на інше. Навіть гірше, у наших пращурів не було окулярів і сучасних ліків! Зараз ми прив’язані до комфорту і високих стандартів життя. Із іншого боку, ми проштовхуємося скрізь, де можемо, кількість людського населення збільшується, а природні ресурси вичерпуються. У це важко повірити. Насправді ми сповнені жадоби і живемо скороминучим розкішним життям – але цей наш спосіб існування в довгостроковій перспективі призведе до значних масштабів наслідків. І завдана нами шкода зовсім не буде незначною – вона виявиться настільки великою, що життя стане набагато гіршим, аніж було кілька тисяч років тому.
Ми, людські істоти, заходимо на дуже небезпечну територію. Майбутні покоління зіткнуться з величезними складнощами і небезпекою: нестачею води, їжі, ліків – їм не вистачатиме всього. Це дуже реальна загроза, і не лише для людей, але й для всіх тварин. Наш світ може перетворитися на пустелю, і нам потрібно це усвідомлювати.
Прямо зараз катастрофа у самому розпалі. Щодня ми падаємо в безодню все нижче, а заходи, спрямовані на протидію їй, відкладаються. Не треба чекати роками і навіть місяцями, бо щодня ми завдаємо собі ще більшої шкоди. І не слід думати лише про Тибет, Азію чи Америку, адже криза набула глобальних масштабів і впливає на всю планету.
Зараз ситуація переважно в руках у політиків. Але також важливо, щоб релігійні лідери, учені, екологи та інші фахівці обговорювали цю проблему і дійшли до згоди, як найкраще її вирішити. Треба залучити до цього процесу лідерів усіх релігій. Потрібно, щоб духовенство, політики, підприємці і промисловці почали справжній діалог прямо зараз. Я думаю, що цю проблему серйозно мають сприйняти всі, хоча б заради блага наступних поколінь. Вона безпосереднім чином стосуватиметься наших дітей, онуків, а також їхніх синів і доньок.
Джон Стенлі: Те, що ми спостерігаємо зараз – це результат потепління клімату на Землі в середньому на 0,7 градусів за Цельсієм. Поки що ми бачимо, що люди не усвідомлюють небезпеку ситуації, тому запитуємо лам про те, які пуджі ми можемо робити для того, щоб привернути до цієї проблеми увагу людей і спонукати їх до дій, спрямованих на боротьбу з нею?
Чок’ї Німа Рінпоче: Пуджі дійсно можуть допомагати, але нам також треба серйозно обговорювати цю проблему із залученням великої кількості людей. Кожен має зрозуміти, у якому напрямку ми повинні рухатися. Тому, на мій погляд, наразі важливо зосередитися на освіті та на забезпеченні доступу до необхідної інформації. Ми повинні знати, яку шкоду завдаємо своїми діями, та що зробити для того, аби змінити нинішню ситуацію. Яким може бути рішення? Що ми можемо зробити?
Джон Стенлі: Рішення полягає в тому, щоб скоротити викиди в навколишнє середовище та використовувати відновлювальну енергію. У Німеччині підприємці розглядають це як можливість для заробітку. Але якщо говорити в цілому, індустрія вуглеводневого палива хоче, як і раніше, отримувати величезні прибутки. Фахівці сходяться на тому, що наразі шанси зупинити глобальне потепління оцінюються як 50 на 50. Нам слід обмежити викиди вуглецю в атмосферу максимум до 2015 року. Таким чином, у нас в запасі є 6-7 років для того, щоб дійти до згоди з цього приводу на міжнародному рівні. Якщо цього не зробити, ми пройдемо «точку неповернення», і руйнівних наслідків глобального потепління уникнути буде неможливо.
Чок’ї Німа Рінпоче: Усього лише 7 років! У відомому буддійському тексті, «Абідармакоші», сказано, що в майбутньому на нашій планеті стане дуже спекотно – температура стане у 7 разів вищою, ніж зараз на сонці.
Джон Стенлі: Якщо звернутися до геологічного минулого нашої планети, то 55 мільйонів років тому, задовго до появи людей відбулося стрімке глобальне потепління, яке призвело до масового зникнення багатьох видів тварин та рослин. Знадобилися десятки тисяч років, щоб навколишнє середовище очистилося від вуглецевого забруднення. Це один із можливих сценаріїв, за яким події можуть розвиватися і в нашому випадку, якщо ми не відреагуємо вчасно на цю загрозу.
Чок’ї Німа Рінпоче: Ви також згадали про побажання, пуджі і молитви. Стосовно пудж мені не потрібно багато говорити – це наша релігія. Буддисти вірять в ефективність добродійних побажань та медитації. Дуже важливо, щоб у рамках усіх релігій люди виконували ритуали та молилися, щоб відвернути несприятливі події, які пов’язані з глобальним потеплінням. Якщо ті, хто практикує різні духовні шляхи, зосередяться на проблемі глобального потепління таким чином, тоді інші також можуть це помітити і спробують заглибитися в суть цих ритуалів та молитв. Люди зроблять паузу і замисляться над нинішньою ситуацією. Вони стануть більш свідомими, і це матиме позитивний ефект.
Джон Стенлі: Релігія може стати єдиною по-справжньому дієвою силою, яка достатньо потужна, щоб протистояти інтересам корпорацій. Адже вони якраз і блокують зміни. Буддизм – це єдина релігія, яка не боїться науки. Буддійські лідери можуть вести діалог із вченими і разом віднайти спільну позицію. Вони мають бути готові зробити інформативну, визначальну заяву – що абсолютно неприйнятно руйнувати майбутнє наступних поколінь людей та інших живих істот. Ми повністю засуджуємо це. Ми абсолютно і послідовно виступаємо проти.
Чок’ї Німа Рінпоче: Звичайно, буддійська реакція буде. Якщо попросити, буддійські вчителі висловляться на цю тему так само, як і я це роблю. У мене немає чого додати до цього – ви вже все сказали. Я не жартую.
Можу підсумувати, що нам потрібно, щоб усі люди усвідомили цю проблему. Ми не можемо пояснити її тваринам, але якби могли, треба було б зробити і це також. Усі люди повинні розуміти, до яких наслідків призведе той стиль життя, який вони зараз ведуть. Ми стали настільки жадібними, що оточуємо себе розкішшю, не замислюючись про наслідки, до яких це може призвести: «Те, що станеться завтра, мене не хвилює… Я займаюся лише своїм життям. Яка різниця, як житимуть мої діти?» Наша поведінка деструктивна, але нам усе одно. Окрім усього іншого, ми прагнемо комфорту прямо зараз.
Тому потрібно чітко продемонструвати, до чого це призведе в майбутньому, а також які є виходи з цієї ситуації. Також слід спонукати релігійних лідерів, політиків, підприємців та всіх інших людей вивчати цю проблему, її тенденції та можливі наслідки. Усі ми повинні спільними зусиллями шукати різні варіанти її вирішення. Яке рішення найкраще? Наскільки важливо його застосовувати? Чому б його не застосувати саме зараз? Яка небезпека нам загрожує, якщо ми його не застосуємо? Нам слід шукати варіанти рішень. Крім цього, мені нічого більше сказати.