Сказано, що медитація це практична техніка для того, щоб насправді бути самими собою. Але ніхто не зможе звинуватити нас у тому, що час від часу ми робимо помилки. Ми можемо помилятися впродовж тривалого часу й думати при цьому, що все робимо правильно. Хоча часто вони заганятимуть нас у глухий кут. Сак’я Пандіта, тибетський майстер медитації, сказав: “Коли дурень управляється в практиці недіяння, у кращому випадку він перенародиться у скороминучому раю, а в гіршому перевтілиться биком”. Це було майже тисячу років тому, утім, сказане справедливе й сьогодні. Люди такі ж люди, незважаючи на відмінний зараз час та місце. Ми робимо ті самі помилки і часто повторюємо їх знову і знову. Немає нічого поганого в тому, щоб робити помилки. Нам слід просто їх виправляти.

Помилок значно більше, ніж шість, але оці шість важливі.

1. Не мати мети
2. Зосереджуватися однонаправлено на 200 %
3. Бути розсіяними
4. Неправильно розуміти ключовий пункт
5. Поневолювати можливості та творчість
6. Ясний розум без доброти

1. Не мати мети. Є важливі речі, яких треба досягнути в цьому житті. Ми знаємо, що це базова необхідність. Ми знаємо це від наших побратимів на шляху, а також із нашого власного досвіду. Найважливіше, ми можемо навчитися тому, як прожити життя якомога змістовніше, через записані та сказані слова наших бездоганних учителів. По-перше, нам слід мати намір в умі, перш ніж сідати медитувати. Це як поставити за мету переплисти на інший берег, а не лишитися на тому ж самому місці, хлюпаючись у воді. Слід знати, що ви маєте опанувати, чим корисна медитація, як медитувати, із чим працювати, що потрібно подолати і наскільки неймовірно корисна вона для вас та для всіх інших. Спитайте себе: відштовхуючися з того, хто я зараз, ким я максимум можу стати і як мені цього досягти?

2. Зосереджуватися однонаправлено на 200 %. Незважаючи на те, що майстри медитації навчали, що непохитне усвідомлення й стабільність це одне й те ж, чи не займаєтеся ви зараз тим, що міцно фіксуєте уважність до чогось одного, так що нічого нового не може з’явитися. Це не справжня стабільність. Справжня стабільність з’являється через відкриття присутності ума без зусиль, коли свідомість не переймається чимось.

3. Бути розсіяними. Забувати час та місце, загубитися в думках. “Ну і для чого це мені? Нога свербить. Медитую. Довго ще?” Думкам немає кінця. Тому можна легко провести 90 % часу й відволікатися через якісь дрібні чи значні нагоди. Якість важливіша за кількість. Коли слід згадувати про те, що треба бути просто присутніми? Щоразу, коли ми про це забули, завжди, коли щось захоплює нашу увагу.

4. Неправильно розуміти ключовий пункт. Вигадувати власні уявлення про просвітлену природу, однаковість, недвоїстість. Немов пекти весільний пиріг, пишатися власними просвітленими ідеями. Це помилка, це абсурд, це з абсолютної точки зору марні зусилля. І це безумовно суперечить повністю відкритому уму в пробудженому стані, вільного від будь-яких однобоких ідей.

5. Поневолювати можливості та творчість. Це погано. Хтось, можливо невдачливий, дурний чи впертий, доходить якимось чином до думки, що наш магічний, загадковий, пречудовий розум слід запхати в маленьку квадратну коробку під назвою спокійна свідомість, коли ум спокійний і присутній зараз, обмежено. Через це неможлива справжня доброта та розуміння, які можуть розкриватися безкінечно.

6. Ясний розум без доброти. У вас може з’явитися потреба ставитися до всього без прив’язаності, дивитися на речі та людей безпосередньо, бути дуже категоричними та завзятими стосовно власного розуміння та ідей про життя. Такий гострий інтелект може мати й зворотній бік, коли все настільки чітко і ясно, що почуття людей чи тварин перестають мати значення, коли бути правим значить більше, ніж бути добрим. Це помилка. Нам потрібне і те, і інше.

Ці помилки взяті з мого власного досвіду, і я навчився, як виправляти їх, від своїх добрих учителів.

Оригінальний текст від Еріка Пеми Кунсанґа англійською мовою можна знайти тут.