Тулку Урґ’єн Рінпоче розповідає про попередню реінкарнацію свого сина Чок’ї Н’їми Рінпоче

 

 

Після того, як я полишив Цурпху, я подався північним шляхом, який вів до монастиря “Дронґ”. Кунзанґ Дечен тоді лишалася поруч із моїм першим сином. Чок’ї Н’їма Рінпоче був реінкарнацією верховного лами Тензіна Дордже, який був близьким учнем видатного майстра Шак’я Шрі й близьким другом мого дядька Терсея. Також він був учнем Самтена Ґ’яцо й провів з ним щонайменше чотири місяці.

<…>

У його місцевості Тензіна Дордже вважали Чорним Дзамбалою, божеством достатку, і казали, що кожен, хто матиме вдачу запросити його до свого дому, розбагатіє. Тензін Дордже був людиною з “везучою рукою”; антикварні й коштовні речі зазвичай опинялися в його власності. Його монастирська господа вважалася надзвичайно заможною. У власності самого Тензіна Дордже була щонайменше тисяча коней, і на момент приходу до влади комуністів ще лишилося п’ятсот коней.

Поки Тензін Дордже був головним ламою, монастир “Дронґ” був відомий через найліпші танцювальні костюми на заході Кхаму; їх використовували для багатьох ритуалів та священних танців.

Коли комуністи прийшли до влади, вони конфіскували всі костюми з доброї парчі, а також усі жовті капелюхи, які використовувалися під час церемоній, як і решту ритуальних знарядь, зібрали їх в одну велику купу й спалили.

Уривок із книги Тулку Урґ’єна Рінпоче “Блискуча велич”

‹ До списку статтей