Продовження. Першу частину інтерв’ю читайте, будь ласка, тут.

Денсал: Ви визнаний голова важливої лінії, ґуру для багатьох тисяч людей. Часто поширюються неправильні концепції про те, хто такий духовний учитель у цій традиції. Чи не могли б ви пояснити своїми словами, хто такий ґуру?

Й. С.: Я вам розповім, ким ґуру не є. Це той, хто зацікавлений у славі, навчає, щоб стати знаменитим, багатим; або той, хто виставляє напоказ усі якості справжнього вчителя, коли навколо багато людей: одягає маску Дгарми, щоб, так би мовити, проявлятися будь-яким доречним чином, однак нещиро. А його реальність дуже відрізняється. Коли він знаходиться на віддалі від натовпу людей, він потребує стільки ж, скільки інші люди, прагне стільки ж, скільки інші, якщо не більше. Він ділить живих істот, він егоїстичний, усі ці негативні стани в ньому є, і вони не трансформувалися. Це те, що, на жаль, трапляється в ці дні занадто часто, і це чинить негативний вплив на духовний шлях та духовних друзів загалом. Це сприяє поширенню негативних поглядів серед необізнаних людей про те, кого можна вважати справжнім ґуру. Можливо, вони зустрінуть когось, хто є справжнім учителем, але не зможуть до нього ставитися так, як належить, адже пройшли через інший негативний досвід, про який я вже розповів. Цими днями, взагалі-то, зустріти повністю справжнього ґуру складно.

Якщо ви зустрінетеся з духовним другом, який є ґуру, переконайтеся, що так само, як він хоче допомогти собі, він хоче допомогти і вам; а також переконайтеся, що він здатний вам допомогти. У нього має бути бажання допомагати вам также ж сильне, як і бажання допомагати собі. У такому випадку така особа може вважатися духовним другом. Справжня якість ґуру полягає в бажанні працювати задля блага інших, яке слідує поруч зі здатністю працювати задля блага інших. І також існують різні рівні ґуру. Є різні щаблі спроможності приносити користь іншим, різні щаблі наявності сили й мудрості, щоб впливати на живих істот. Дуже важко напевне говорити про якості ґуру, однак ми можемо прийти до висновку, що допоки вчитель самовіддано приносить десь істотам користь, така особа гідна того, щоб вважатися духовним другом та ґуру.

Денсал: Ваша Святосте, чи хотіли б ви щось сказати вашим студентам, учням чи зацікавленим людям, які читають це видання; дати, можливо, якусь пораду про те, як діяти в ці непрості часи?

Й. С.: Практика Дгарми дуже важлива; людям слід це збагнути. Це дорогоцінна можливість, яка нам випала і яка до цього нас не спіткала. Вона така коштовна, адже вона така рідкісна. Час, упродовж якого ви можете скористатися цією можливістю, обмежений, і це робить її ще коштовнішою. Я хотів би повторити, що рідкісна й коштовна можливість, із якою ми раніше ніколи не стикалися, проявилася, коли ми в своєму житті зустрілися з Дгармою. Це історична подія, орієнтир. Однак, знову ж таки, час, упродовж якого ми можемо використати цю можливість, обмежений. Тому нам слід усвідомити велику цінність цієї можливості. Щоб якнайкраще це зробити, нам слід почати практикувати Дгарму так щиро, як це можливо. Інакше ця можливість може зникнути. Без сумніву, є небезпека, що ви втратите цю можливість. Ви можете все більше віддалятися від Дгарми, і така ситуація дуже небажана.

Це те саме, що покласти діамант в одну ємність із кристалами. Зовні вони не відрізнятимуться. Цими каменями всі нехтуватимуть, вони припадатимуть пилом, їх більше не цінуватимуть. Однак, із іншого боку, якщо їх очистити й діамант розташувати на золотій підставці й спрямувати на нього світло, тоді, звісно, ви зможете оцінити його. Ви дуже ясно бачитимете, що це діамант, і що це не звичайний кристал. Дуже важливо мати такий рівень розуміння та усвідомлення.

Тепер, якщо ви щиро практикуєте й вивчаєте Дгарму, якою б лінією навчання та практики ви не займалися, важливо з повагою ставитися до інших шкіл та релігій. За прикладом можна звернутися до самого буддизму, де люди намагаються провести вододіл між Магаяною й Гінаяною. Це повністю суперечить Дгармі, це цілком хибний погляд. Слід із однаковою повагою ставитися і до вчень Гінаяни, і до вчень Магаяни.

Також із повагою треба ставитися до визнаних релігій, релігій, які вкорінилися в певній країні за сотні років. Ці релігії відіграли важливу роль у життях багатьох людей. Якщо хтось збирається практикувати якусь іншу релігію, йому не слід заперечувати будь-яку релігію, яка існує. Кожен має свободу віросповідання, свободу займатися практикою, і тому людина обирає певну віру. Однак цей вибір не повинен поєднуватися з відторгненням, запереченням чи сектантською неповагою до інших шляхів. Це не відповідатиме практиці Дгарми.

Хоча у індивіда є свобода вибору, тим не менше, важливо пов’язати себе з певною духовною практикою та вчителем і видобувати користь від учень та практик, які він одержує, і також важливо бути гідним учень завдяки своїй тривалій практиці. Є навіть імовірність, що певні учні стануть більш реалізованими, аніж їхні вчителі. І таке може трапитися. Тому слід усвідомлювати можливості й користуватися ними, знаючи при цьому, що можливо опанувати вчення.

Мати дуже конкретні відносини з учителем, ученнями та докладати зусиль до навчання важливо, якщо ви хочете отримати хоча б якийсь результат. Це слід робити не з сектантських міркувань. Якщо йти спершу до одного вчителя й трохи практикувати, потім до іншого й робити те саме, ви не досягнете істотного прогресу та успіху. Тому, якщо дивитися з цього боку, дуже важливо послідовно додержуватися однієї лінії практики та вчень.

Денсал: Чи вважаєте ви, що практика в рамках якоїсь усталеної релігії буде гарною основою для індивіда, який потім обере буддійський шлях?

Й. С.: Є базова користь від усіх практик, допоки вони мають духовне чи релігійне спрямування, а також допоки витримуються постулати традиції. Це тією чи іншою мірою корисно. Однак це інший шлях.

Знову ж таки, важливо поважати всі школи та вчення, незважаючи на те, буддизм це чи щось інше. У той самий час, у вас є свобода вибору. Оберіть шлях із метою з’ясувати його суть. Наприклад, якщо щось має кислий смак, куштуючи його, ви схочете відчути цей кислий смак; чи якщо смак солодкий або гіркий, вам захочеться відчути це. Яку б практику ви не виконували, робіть це з наміром на досвіді пізнати її суть. Одержати досвід дуже важливо. Щоб розвинути здатність одержувати досвід, необхідний зв’язок із певним ученням та практикою.

Одна з причин, чому люди сповнені критики, полягає в тому, що вони такі нетерплячі й необізнані, що блукають тут і там, пробують співвіднести своє буття з вченням, захоплюються ним і пробують швидко щось зробити, нічого як слід не встигають усвідомити й не досягають жодного результату. А як би вони могли? Як би в них вийшло чогось досягнути? Тоді вони йдуть у інше місце, проводять там певний час, короткий проміжок і очікують, що щось відбудеться негайно. Якщо це справжній шлях і справжнє вчення, прямо так не станеться. На це потрібен час.

Учення Магаяни, наприклад, дуже цінне. Воно потребує чималої віддачі стосовно вашої відвертості, прийняття на себе зобов’язань та щирості. Це не стається одразу. Це не настільки дешево. І потім ви починаєте критикувати ту чи іншу окрему школу й кажете, що воно того не варте, практика не така як треба або вчення не таке як треба тощо. У вас немає жодної основи для критики. І, між іншим, таке нездорове ставлення – це зовсім недобре. Таке нездорове ставлення, висловлене назагал, спричиняє багато шкоди не лише вам, а й іншим. Ви створюєте перешкоди на шляху для інших, хто пробує поєднатися з певного роду вищими вченнями. Це стає проблемою.

Поряд із відданістю вашому навчанню й практиці, щирою відкритістю до інших, є інша установка, яку слід підтримувати: узагалі, жодних політичних ігор. Це означає не ходити з привітним обличчям назовні, а всередині, знову ж, тримати щось інше. Назовні та всередині вам слід давати таку дружбу та підтримку іншим, на яку ви здатні, і в той самий час вам слід продовжувати вашу практику. Поважайте своє життя й живіть ним, і виконуйте свою практику як слід. Вам слід мати свого роду впевненість та довіру до вчень у тому сенсі, що ви ніби віддаєтеся вченням. Це надзвичайно важливо. Легко цього не досягти.

Я хотів би сказати таке: люди вступають на шлях Магаяни й очікують якоїсь миттєвої реалізації й не мають при цьому жодної впевненості в ученні, жодної поваги до нього чи жодної щирої відданості, і вони мають дуже неправильне розуміння. Якщо ваше зобов’язання щире, якщо у вас щира впевненість та довіра, тоді ви зможете отримати певний досвід. Справжність учень підтверджується тисячами років практики та безперервності.

Якщо ви не можете зростити довіру й впевненість, тоді я вам відверто можу сказати, що ви себе дурите. Слід мати певний рівень терпіння, певний рівень певності. Чим більше ви можете мати впевненості та довіри, тим швидше досягнете реалізації, і впродовж одного життя зможете досягнути чогось суттєвого та пережити реалізацію, яка вас влаштовуватиме. Це те, що, як ви можете відчути, варте того, щоб вкласти в нього всю енергію та час. Якщо ви здатні мати цілковиту довіру та впевненість і докладати зусиль, тоді напевне впродовж одного життя ви зможете досягнути надзвичайного та значного результату. Якщо ви не можете мати повну довіру, однак певна довіра у вас все-таки є, і при цьому ви виконуєте якусь практику, навіть тоді ви зможете чогось досягнути.

Ви чули про монахів і навіть бачили таких, які робили певні практики, однак у повсякденному житті нічим особливим вони не виділялися, допоки не померли й не просиділи в посмертній медитації впродовж трьох днів. Навіть якщо не вдасться одержати досягнення впродовж життя, під час бардо настане один дуже чистий момент. Коли цей дуже повний, чистий момент настане, у вас буде можливість розвинути таку здатність, яка може призвести до реалізації вищого стану свідомості.

Третє, що я хотів би сказати, це те, що людям точно слід працювати й підтримувати себе. Коли ви маєте просвітлений намір, на вас покладається відповідальність за людей навколо, за вашу країну. Ви турбуєтеся про них. Ви завжди зі своєю практикою, ви не відділяєтеся від неї, ви користуєтеся можливостями допомагати іншим і допомагаєте так добре всіма можливими способами. Ви жили в цій країні, ви в ній народилися. Багато людей, хто читатиме цей текст, знаходилося тут впродовж кількох поколінь. Ця країна була для вас важливим місцем. Ви маєте поважати своїх дідусів та бабусь, а також жити гідним життям, поважним життям, яке підтримує традиції ваших предків, відповідає вимогам суспільства, ваших батьків та вас самих.

Також ви маєте стати гідним та поважним прикладом для прийдешніх поколінь. Якщо ви дійсно прагнете служити цій країні й допомагати її людям, це здається розважливішим шляхом, аніж належати до тієї чи іншої партії, утягуватися в ті чи інші змагання та різного роду політику. Як практики Дгарми ми не повинні відкидати чи заперечувати політику, однак також нам не слід грати в ті ігри. Це необв’язково, це неважливо, для цього немає потреби.

Можливо, ви працюєте в лікарні, і там можете побачити, де є можливості й де ваша відповідальність допомагати людям. Так само, якою б роботою ви не займалися, напевне є люди, яким ви можете принести користь. Вам слід служити людям, служити вашій країні й не очікувати, що країна має служити вам. І це частина практики Дгарми. Не працювати означає не брати відповідальність. Якщо ви практик Дгарми й практикуєте вчення Магаяни, це означає, що вам є чим пишатися, за що відчувати гордість, за що відчувати повагу.

Але багато людей ходить навколо, як вигнанці. Це не відповідає вченням, ходити, як безхатько, у лахмітті, із довгим немитим волоссям, ніби ви наркоман чи ще хтось. Це неправильний спосіб презентувати себе. Ви не поважаєте себе, ви не поважаєте Дгарму, яку практикуєте, і ви не створюєте належного враження назовні, якого досконала Дгарма заслуговує.

Це послання практикам Дгарми: вони мають проявляти гідність як усередині, так і назовні, і їхня внутрішня гідність має проявлятися й назовні також. Ми не ті, хто сидять на наркотиках. Носити пристойний одяг, бути пристойними людьми і служити своїй країні, своєму народу, служити Дгармі, а також собі, поважати себе – це шлях Дгарми. Яким чином ви приносите користь істотам, коли виглядаєте, як ніби суспільство відторгло вас? Натягуючи такий образ, ви не відповідальні за відображення просвітленого наміру.

Якщо ви практикуєте просвітлений намір, ви повинні мати змогу природним чином приваблювати людей, щоб, побачивши вас, люди могли подумати: “Так, ці люди дійсно здаються порядними, я думаю, що можу звернутися до них, спитати в них щось. Можливо, вони навіть зможуть мені допомогти”. Адже виглядаєте такими, хто може допомогти, чи хоча б тими, хто може показати шлях до допомоги. Ми пишаємося собою як прикладами Дгарми. Якщо ж ви ходите в лахмітті, не піклуєтеся про своє тіло і справляєте враження невдах, це створить дуже погане враження про вас, Дгарма центр, який ви відвідуєте, а також про вас як про особу в цій країні, що означає, що ви провокуєте неповагу й погане враження про цю країну та її людей.

Це окремі пункти, які я б хотів запропонувати людям перед моїм від’їздом. Сподіваюся, що, хто б не чув ці слова, незважаючи на те, практикуєте ви Дгарму чи ні, дотичні до буддизму чи ні, це матиме для вас певний сенс. Це сказано щиро й правдиво, без будь-якої облуди, маскараду чи дипломатії, а просто безпосередньо й чисто. Будучи цілісними й щирими, ви можете служити істотам, і оскільки ви працюєте для Дгарми, ви служитимете багатьом істотам, і в цьому велич учення й практики Магаяни. Вам не потрібно виключатися зі спільноти, суспільства чи родини. Ви не такі. У вас є гідність.

Із оригінальним текстом англійською мовою можна ознайомитися тут.