Із оригінальним текстом англійською мовою можна ознайомитися тут.

У віці 63 років майстер тибетського буддизму ваджраяни Чок’ї Німа Рінпоче подорожує по всьому світу, навчаючи людей буддійській Дгармі, яка не підвладна часу. Перебуваючи у себе вдома в монастирі, який знаходиться в Катманду, він невтомно дає буддійські настанови практикуючим буддистам із Непалу і решти світу. Сотні людей відвідують його суботні ранкові лекції, під час яких Рінпоче дає глибокі вчення в легкій і доступній формі, підбадьорюючи аудиторію своїм щирим сміхом та радісним настроєм. Крім того, щороку в листопаді він проводить десятиденний семінар з теорії та практики тибетського буддизму, у якому беруть участь переважно його західні учні. Кожен, хто наживо відвідає будь-яке вчення Рінпоче – на власні очі побачить справжнього бодгісаттву, який сьогодні живе серед нас.

Щодня, коли дозволяє графік, Рінпоче приймає відвідувачів у своєму офісі-резиденції, який розташований на третьому поверсі монастиря. До нього можуть приходити лами високого статусу, практикуючі миряни, ті, хто вивчають буддизм, домогосподарки, люди з різноманітними проблемами… І ніхто не йде від Рінпоче з порожніми руками. Співчуття Учителя, яким цілковито заповнене його серце, більш ніж достатньо для відвідувачів, і кожен із них повертається додому з надією, втіхою і благословенням, якого вони шукають.

Учня XVI Кармапи, великого майстра школи нінґма Ділґо К’єнце Рінпоче, а також свого батька Тулку Урґ’єна Рінпоче, Чок’ї Німу Рінпоче вважають одним із найвидатніших майстрів дзоґчен сучасності. У 1976 році, у 25-річному віці він став настоятелем монастиря Ка-Нінґ Шедруб Лінґ. У народі цей заклад також називають «Сето ґомпою» («Білим монастирем»), і знаходиться він за ступою Боуданатх у Катманду. Таке розташування монастиря обрала сім’я Чок’ї Німи Рінпоче, керуючись настановами Кармапи. Його батько, Тулку Урґ’єн Рінпоче, перевіз свою родину у безпечний район Сіккім перед самим початком вторгнення китайців в Тибет, а пізніше вони переїхали до Непалу.

Автору інтерв’ю вдалося поспілкуватися з цим невтомним майстром у нього вдома – і, звичайно ж, був обдарований словами його мудрості. Я попросив Рінпоче розказати якісь історії про його вчителів. Із інтригуючою усмішкою на обличчі та в бездоганно вишуканій манері він відповів: «Краще давайте поговоримо не про історію, а про Вчення».

«Мої вчителі навчали мене не мислити категоріями «я» і «моє». Натомість вони говорили, що слід думати про інших – про те, як ми можемо допомогти їм позбутися страждань. Страждають усі. І лише мудрість може захистити їх і звільнити від страждань – цьому я навчився від своїх учителів», – відповів Рінпоче. Очевидно, що співчуття до людей – це рушійна сила будь-якої його активності. Його щільний робочий графік та дієвий альтруїзм – це свідчення того, що він повністю живе настановами своїх учителів.

На питання, що нам слід робити для вирішення нагальних суспільних проблем, Рінпоче відповів: «Будда навчив нас методу, як стати щасливим, іще 2500 років тому. Однак ми забуваємо про це. У Непалі ми пишаємося тим, що в нашій країні знаходиться гора Еверест, а також що тут народився Будда. Але подивіться, як ми встигли забути про нього, і де ми опинилися зараз».

«Будда навчав нас трьом основним речам – етичній поведінці (sila), медитативному зосередженню (samadhi), а також мудрості (prajna). Забудьте про мудрість – вона глибша за океан. Одного життя недостатньо, щоб її опанувати. Також забудьте про самадхі. Просто практикуйте етичну поведінку. Не думайте, що етичних настанов повинні дотримуватися лише ченці і черниці. Ні! Існує п’ять священних заповідей, які є джерелом щастя, і яких кожен має дотримуватися».

«Чому суспільство потерпає від страждань? Від чого усі ці проблеми? Думаєте, залишиться у в’язниці хоч одна людина, якщо кожен почне дотримуватися п’яти священних заповідей?», – запитав Рінпоче.

«Світ потребує миру. Чи можемо ми допомогти світові, просто повторюючи ім’я Бога? Думаєте, повторення імен Бога, Аллаха, Будди чи Шиви вам допоможе? Треба мислити логічно. Що таке логіка? Погляньте самі, вчення про етичну поведінку дуже логічне. Це закон природи».

«Чи існує вогонь, який не обпікає? Якщо людина вчиняє щось під впливом жадоби, ненависті чи невідання, виникнуть страждання, причому не лише у вас, але й у інших. Якщо ви знаєте про це, чи будете робити щось хибне?».

«Подивіться, звідки беруться проблеми в нашому суспільстві. Чому нам потрібна армія й поліція? Поліцейські ходять із палицями. Вони призначені для собак? Може, ослів? Тигрів? Чи для слонів? Ні! Вони призначені для людей! Поліцейські не б’ють людей палицями задля власного задоволення. Вони вимушені застосовувати їх, оскільки люди порушили одну із п’яти священних заповідей!»

«Ми часто стаємо свідками жорстокості, пограбувань, сексуального насилля, крадіжок та інших подібних речей. Чому це відбувається? Бо ми забули про п’ять священних заповідей. Дії, які їм суперечать, стають джерелом нашого нещастя. Якщо ми говоримо неправду, у нас будуть проблеми. Те саме станеться, якщо люди вживатимуть інтоксиканти. Будда навчав п’ятьом священним заповідям. Якби ми їх дотримувалися, чи стикалися б хоча б із якимись подібними проблемами?»

Особливе занепокоєння у Рінпоче викликає сучасна молодь: «Подивіться яким сьогодні стало наше молоде покоління. Вони вживають не лише алкоголь, але й наркотики. Вони вбивають інших людей, а також себе. Це проблема не лише молоді, але й старшого покоління. Це проблема рівня сім’ї, суспільства, держави і цілого світу. Якщо хоча б одна молода людина вживає наркотики, це вже сором для уряду всієї країни!»

До проблем молоді слід ставитися дуже серйозно – це послання Рінпоче до лідерів. «Ми маємо навчати людей моральним принципам, починаючи зі школи. Нам потрібні фахівці в школах, які знаються на цьому. Це наш спільний обов’язок, і ми маємо про це говорити».

Як і більшість високих лам у тибетському буддизмі, Рінпоче вважають реінкарнацією вчителя минулого. У віці 18 місяців у ньому впізнали перевтілення лами школи дрікунґ каґ’ю Ґар Друбчена, тибетського магасідхи («великого знавця») та духовну еманацію добре знаного у II столітті індо-буддійського філософа Наґарджуни.

Я запитав, чи пам’ятає Рінпоче що-небудь про свої минулі життя. «Коли я був маленьким, то у віці приблизно двох чи трьох років я пам’ятав свої попередні життя дуже чітко», – відповів він. «Але це не важливо. Коли людина стає старшою, її пам’ять погіршується. Давайте краще говорити не про історії, а про вчення. Ось це важливо».

«П’ять священних заповідей складаються з п’яти правил етичної поведінки: не шкодити живим істотам, не брати те, що вам не належить, не чинити перелюбу, говорити правду та не вживати інтоксикантів».