Зелена Тара є, беззаперечно, одною з улюблениць ваджраянського люду. Вона втілює якості найвищого співчуття, лагідної опіки, безстороньої материнської турботи та усіх без винятку найкращих якостей жіночого начала. Садгану Зеленої Тари, “СУТЬ ДВОХ НАДБАНЬ” із циклу терми ума “Глибока сутність практики захисниці Зеленої Тари” практикують у всіх традиціях тибетського буддизму. Ця садгана відома й практикується не тільки монахами й монахинями, але  й звичайними людьми, і   не лише в гімалайському регіоні, але повсюди світом.

 

Тож не дивно, що люди, які надихаються її практикувати, задаються питаннями – як це слід робити? Як уникнути помилок? Чи можна робити практику самотужки та що для цього потрібно? На ці та інші питання відповів Дзонґсар Джам’янґ Кх’єнце Рінпоче, даруючи мирянам настанови з виконання пуджі Зеленої Тари, “СУТЬ ДВОХ НАДБАНЬ”, «Забтік Дролма» у Тайпеї, 20 жовтня 2020 року. Наводимо український переклад цього вчення з англійської мови. Корінний текст садгани перекладено з тибетської на українську мову М.Васильєвою https://gomdeua.org/wp-content/uploads/2020/03/Tara-Sadhana_ukr-1.pdf

 

Вчення Дзонґсара Джам’янґ Кх’єнце Рінпоче з виконання практики Зеленої Тари читайте тут→ Вчення з практики Зеленої Тари